Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.07.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2011

у справі № 2а-1270/09/1470

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до 1) Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, 2) Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва

про визнання неправомірними дій, скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.07.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2011, позов задоволено частково. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Заводському районі м.Микоалєва від 26.08.2008 № 0001992350/0 про застосування фінансових санкцій. В решті позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-2, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ДПА у Миколаївській області проведена документальна планова виїзна перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у барі, що належить позивачу, який розташований по пр.Курортний, 39-Б, з/в Коблеве, Березанський район, Миколаївської області, за результатами якої складено акт перевірки № 14001055/23-50 від 06.08.2008.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) (надалі - Положення), що полягало у несвоєчасному оприбуткуванні готівкових коштів у повній мірі у сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку доходів і витрат на загальну суму 1918,90 грн. на підставі фіскальних звітних чеків № 0197 від 30.06.2007 на суму 263,40 грн., № 0198 від 01.07.2007 на суму 1114,00 грн., № 0199 від 02.07.2007 на суму 541,50 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що реєстрація книги обліку розрахункових операцій № 1404001790/2 була здійснена ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва лише 03.07.2007, а тому облік готівкових коштів за період з 30.06.2007 по 02.07.2007 здійснено несвоєчасно.

На підставі акта перевірки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва прийнято рішення № 0001992350/0 від 26.08.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених абз.3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) в сумі 9594,5 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення КОРО - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій пункту 1 Указу № 436/95 (436/95) ).

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, актом перевірки підтверджено роздрукування позивачем фіскальних звітних чеків № 0197 від 30.06.2007 на суму 263,40 грн., № 0198 від 01.07.2007 на суму 1114,00 грн., № 0199 від 02.07.2007 на суму 541,50 грн., їх підклеювання в КОРО №1404001790/2 від 03.07.2007 та відображення відповідних сум готівки в розділі КОРО "Облік руху готівки" за 30.06.2007, 01.07.2007 та 02.07.2007, що виключає підстави для застосування до позивача відповідальності передбаченої пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (436/95) .

Крім того, фінансові санкції, застосовані на підставі пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за по рушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 (436/95) , в розумінні ст. 238, 239 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, застосування яких можливе лише в межах строків встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки застосування штрафних санкцій в сумі 9594,5 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки здійснено відповідачем після закінчення одного року з дня його вчинення, тобто поза межами строків встановлених ст. 250 ГК України, це є підставою для скасування оспорюваного рішення.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених у справі рішень судів попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій, з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва відхилити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.07.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.