875/118/14 Про скасування постанови ЦВК в частині відмови в реєстрації особи кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі - 06.10.2014 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року по справі № 875/146/14 за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови в частині, зобов'язання вчинити дії, -

30 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просив скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року № 1275 в частині відмови в реєстрації ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 90 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року; зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати громадянина України ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України у одномандатному виборчому окрузі № 90 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що разом з заявою він подав усі необхідні документи відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року № 1275 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13" в частині відмови в реєстрації ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 90 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Зобов'язано Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 90 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, Центральна виборча комісія звернулася з апеляційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судом норм матеріального права.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як свідчать обставини справи, 23 вересня 2014 року позивачем подано до Центральної виборчої комісії заяву про самовисування кандидатом у народні депутати України та інші документи щодо реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 90 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Постановою Центральної виборчої комісії від 28 вересня 2014 року № 1275 відмовлено ОСОБА_1 в реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 90 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Підставою для відмови позивачу в реєстрації кандидатом у народні депутати України стала відсутність в автобіографії відомостей щодо громадянства та громадської роботи (у тому числі на виборних посадах).

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірну постанову, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що відсутність в автобіографії відомостей про громадянство та громадські роботи (у тому числі на виборних посадах) є помилками та неточностями, у зв'язку з чим відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" такі помилки і неточності підлягають виправленню та не можуть слугувати підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати. Суд дійшов до висновку, що підставою для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати міг бути факт неподання автобіографії, а не порушення вимог щодо її оформлення, передбачених пунктом 2 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками Київського апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.

Частиною другою статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:

1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;

5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.

Згідно з частиною одинадцятою статті 107 Закону України "Про вибори народних депутатів України" при проведенні повторних, проміжних та позачергових виборів депутатів декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидатами у депутати не подається.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у поданій позивачем автобіографії не зазначено відомостей щодо громадянства та громадської роботи (у тому числі на виборних посадах), зазначення яких відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" є обов'язковим.

Колегія суддів вважає, що не зазначення позивачем у поданій автобіографії відповідних відомостей у даному випадку не може розцінюватися як помилка чи неточність.

Позивачем під час судового розгляду справи не обґрунтовано причин не зазначення ним відомостей, які є обов'язковими відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України"; подана автобіографія також не містить інших відомостей, зазначення яких могло бути розцінено позивачем як виконання ним вимог пункту 2 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" в частині обов'язкового зазначення в автобіографії кандидата відомостей про громадянство та громадську роботу (у тому числі на виборних посадах).

За вказаних обставин, колегія суддів не погоджується з висновком Київського апеляційного адміністративного суду щодо наявності факту обмеження права позивача бути обраним з боку відповідача, як суб'єкта владних повноважень, оскільки відмова у реєстрації позивача кандидатом у народні депутати зумовлена неналежним виконанням позивачем обов'язку щодо подання документів із зазначенням інформації, наявність якої законом визначена як обов'язкова.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність у документах, поданих позивачем для реєстрації кандидатом у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, автобіографії, що обов'язково повинна містити: відомості про громадянство та громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності постанови від 28 вересня 2014 року № 1275 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13" в частині відмови в реєстрації ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 90 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, як такої, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення із постановленням нового, про відмову в задоволенні позову.