875/161/14 Про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України - 04.10.2014 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі № 875/161/14 за позовом ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови № 1378 від 30 вересня 2014 року в частині, зобов'язання вчинити дії, -

01 жовтня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 1378 від 30 вересня 2014 року (v1378359-14) "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10" в частині відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року та зобов'язати відповідача зареєструвати ОСОБА_3 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 30 вересня 2014 року № 1378 (v1378359-14) "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10" в частині відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України від 26 жовтня 2014 року.

Зобов'язано Центральну виборчу комісію зареєструвати кандидатом у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України від 26 жовтня 2014 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з апеляційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року. Апелянт просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача просив скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання у порядку ч. 4 ст. 122 КАС України про розгляд справи за його відсутності.

Як встановлено Київським апеляційним адміністративним судом, 25 вересня 2014 року ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону 4061-IV було подано до Центральної виборчої комісії заяву про самовисування та реєстрацію останнього кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, а також інші документи.

За результатами розгляду поданих документів постановою Центральної виборчої комісії від 30 вересня 2014 року № 1378 (v1378359-14) "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10" позивачу відмовлено в реєстрації кандидатом у народні депутати України у виборчому окрузі № 16.

Оскаржувана постанова Центральної виборчої комісії від 30 вересня 2014 року №1378 (v1378359-14) в частині відмови в реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України мотивована тим, що подана ОСОБА_3 заява про самовисування не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", оскільки не містить зобов'язання останнього у разі обрання депутатом, припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісна з мандатом народного депутата України, а тому не може вважатися заявою про самовисування в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону 4061-IV.

Задовольняючи позов, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з недоведеності відповідачем наявності обставин, з якими пункт 2 частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" пов'язує наявність підстав для відмови в реєстрації кандидата у депутати.

Заслухавши учасника судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав 25.09.2014 року до Центральної виборчої комісії разом з іншими документами, визначеними Законом, заяву про самовисування наступного змісту: "Я, ОСОБА_3, заявляю про самовисування та прошу зареєструвати мене кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних д депутатів України 26 жовтня 2014 року.

У зв'язку з участю у виборах даю згоду на оприлюднення моїх біографічних відомостей.

Зобов'язуюсь у разі обрання мене народним депутатом України скласти Представницький мандат, який відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісний з мандатом народного депутата України.

Належних мені підприємств та корпоративних прав не маю." (а.с. 22)

Додатково, до заяви подано копію посвідчення № 452 діючого депутата Верховної Ради України (а.с. 11).

Так, положеннями статті 76 Конституції України визначено, що народні депутати України обираються на основі загального, рівного і прямого, виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Відповідно до частини третьої статті 77, пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України, порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Частиною першою статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному окрузі за умови отримання нею визначених документів.

Відповідно до ч. 2 статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:

1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;

5) 4 фотографії кандидата розміром 4x6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що позивачем було подано до відповідача, зокрема, заяву про самовисування кандидатом у народні депутати України.

Разом з тим, системний аналіз положень Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про статус народного депутата України" (2790-12) дає підстави для висновку, що єдиними особами, які на час подання документів для реєстрації їх кандидатами у народні депутати України - не здійснюють діяльності, яка відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісна з мандатом народного депутата України; не мають іншого представницького мандату, який відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісний з мандатом народного депутата України та не володіють підприємствами та корпоративними правами, є діючі народні депутати України (депутати поточного скликання).

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3, будучи діючим народним депутатом, вже припинив діяльність, які відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісна з мандатом народного депутата України

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, виходячи з необґрунтованості відмови Центральної виборчої комісії у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_3 з мотивів, викладених у постанові від 30 вересня 2014 року № 1378 (v1378359-14) , обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про протиправність постанови Центральної виборчої комісії від 30 вересня 2014 року № 1378 (v1378359-14) "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10" в частині відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України від 26 жовтня 2014 року, як такої, що прийнята за відсутності передбачених законом підстав та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування у відповідній частині.

Враховуючи викладене, постанова Відповідача від 30 вересня 2014 р. № 1378 (v1378359-14) частині відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України від 26 жовтня 2014 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Обґрунтованим є висновок суду першої інстанції в частині наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Центральної виборчої комісії зареєструвати ОСОБА_3 кандидатом у народні депутати України, в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 7 ст. 113 Закону № 4061, у разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків голосування, встановлення результатів виборів депутатів, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було визнане протиправним, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане недійсним з формальних підстав, виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.

Відповідно до частини 1 ст. 177 КАС України, суд, установивши порушення законодавства про вибори, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення.

З огляду на імперативність норми ч. 7 ст. 113 Закону № 4061 та у зв'язку з тим, що визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення не призведе до повного захисту прав позивача, враховуючи, що реєстрація кандидатів у народні депутати України закінчилася 30 вересня 2014 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_3 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 16 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог ч. 2 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив законне рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 175, 199, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі № 875/161/14 за позовом ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови № 1378 від 30 вересня 2014 року (v1378359-14) в частині, зобов'язання вчинити дії залишити без змін.