Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Маслія В.І.

суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

секретаря судового засідання - Зубенко Д.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Васильченко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови від 27 вересня 2014 року № 1232 про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України, зобов'язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду, як до суду першої інстанції, з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК № 1232 від 27 вересня 2014 року "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8." в частині відмови йому в реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 та зобов'язання ЦВК повторно розглянути подані ним документи.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 27 вересня 2014 року № 1232 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8." в частині відмови в реєстрації ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року; зобов'язано Центральну виборчу комісію повторно розглянути подані ОСОБА_1 22 вересня 2014 року документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року та прийняти рішення, передбачене ч. 6 ст. 59 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року Центральна виборча комісія звернулася до Вищого адміністративного суду України із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі Центральна виборча комісія вказує на правомірність своїх дій, а відтак і спірної постанови від 27 вересня 2014 року № 1232, з огляду на те, що ОСОБА_1 в порушення вимог пункту 1 частини 2 статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" у заяві про самовисування не зазначив про зобов'язання у разі обрання його народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісна з мандатом народного депутата України. Крім цього, в поданій автобіографії ОСОБА_1 не міститься відомостей щодо контактного номера телефону.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі; позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, правильність правової оцінки обставин справи та застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено Київським апеляційним адміністративним судом, позивачем до ЦВК подано заяву про самовисування та реєстрацію кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

27 вересня 2014 року ЦВК прийнято постанову № 1232 про відмову в реєстрації кандидатом у народні депутати України позивача в одномандатному виборчому окрузі № 13 на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.

Дана постанова ЦВК в частині відмови в реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України мотивована тим, що подана ним заява про самовисування кандидатом у народні депутати України є неподаною відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", оскільки не містить зобов'язання позивача у разі обрання його народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісна з мандатом народного депутата, або зазначення, що така діяльність ним не здійснюється. Крім того, в поданій автобіографії ОСОБА_1 не міститься відомостей щодо контактного номеру телефону.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача в частині відмови в реєстрації його кандидатом у народні депутати України, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, Київський апеляційний адміністративний суд вказав, зокрема, що правовою підставою для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати міг бути факт неподання заяви про самовисування, а не її оформлення із порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України'' щодо зазначення зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісна з мандатом народного депутата України. Крім того, суд зазначив, що Центральною виборчою комісією видана довідка про прийняття документів, передбачених частиною 2 статті 55 Закону.

Колегія суддів не погоджується із вказаною позицією Київського апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевогот самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно із пунктом 6 статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" ЦВК реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.

У відповідності до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про вибори народних депутатів України'' № 4061 депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх пяти років.

Частиною другою статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:

1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;

5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.

Відповідно до частини четвертої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" ЦВК видає особі, яка подала документи, зазначені у частині першій або частині другій цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи.

Згідно із довідкою про прийняття документів, наявною у матеріалах справи, 22 вересня 2014 року для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" ОСОБА_1 особисто пред'явлено паспорт та подано, а ЦВК прийнято, такі документи: заяву про самовисування кандидатом у народні депутати України; автобіографію кандидата в депутати на паперовому носії та в електронному вигляді; документ про внесення грошової застави; 4 фотографії кандидата у депутати розміром 4х6 сантиметрів на паперовому носії та в електронному вигляді; ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата у депутати; передвиборну програму кандидата у депутати на паперовому носії та в електронному вигляді.

Колегією суддів досліджено копії автобіографії і заяви позивача.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону № 4061 Центральна виборча коміся відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі:

1) порушення вимог частин четвертої, пятої статті 52 цього Закону;

2) відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону;

3) припинення громадянства України кандидата у депутати;

4) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку;

5) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною;

6) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

7) виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до сатті 9 цього Закону.

Колегія суддів при прийнятті рішення керується імперативністю вказаної норми з огляду на вичерпність зазначеного переліку в якості підстави для відмови в реєстрації кандидатом в народні депутати України та необхідністю дотримання принципу верховенства права, закріпленою статею 8 Конституції України та статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Визначальним для вирішення даної справи є встановлення колегією суддів ступеню недоліків у документах, поданих позивачем до Ценетральної виборчої комісії, з огляду на те, що відповідач вважає їх суттєвими настільки, що вказані документи з точки зору їх інформативності не можуть вважатися поданими взагалі, натомість позивач вважає такі недоліки формальними і, як наслідок, такими, що не можуть негативно вплинути на його право бути обраним.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що пункт 1 частини 2 статті 55 Закону № 4061 передбачає обов'язкове зазначення в заяві про самовисування зобовязання у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України, не сумісні з мандатом народного депутата України.

Вказана норма носить ознаки імперативності.

В той же час, пункт 2 частини 2 статті 55 Закону № 4061 кореспондується з частиною 3 статті 60 цього Закону, відповідно до якої помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

В такому випадку колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до статті 78 Конституції України народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

Таким чином, зазначення в заяві про згоду балотуватися кандидатом у депутати про прийняття на себе обов'язку припинити несумісні зі статусом депутата діяльність та/або скласти представницький мандат є безумовним обов'язком особи.

Відсутність у особи відповідних мандатів або фактичне нездійснення несумісної діяльності не звільняють заявника від зазначеного зобов'язання.

Положення частини 3 статті 60 Закону № 4061 не дозволяє відмовляти у реєстрації кандидатом за умови наявності помилок або неточностей у поданій інформації.

Натомість, колегія суддів вважає, що за умови відсутності такої інформації взагалі зміни до такої інформації або виправлення внесені бути не можуть.

Зважаючи на те, що депутатський мандат є несумісним з рядом видів діяльностей, які визначені законодавством України, вчинення запису про припинення такого виду діяльності в разі обрання народним депутатом України прямо передбачено законом і є обов'язком кандидата на посаду депутата, висновок відповідача про наявність вважати заяву, що не містить такого обов'язку, неподаною в розрізі статті 78 Конституції України є законним.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Цей принцип є непорушним і оскаржуване рішення Центральної виборчої комісії йому не суперечить в розрізі забезпечення рівності кандидатів у депутати між собою, закріплення на законодавчому рівні обов'язкових вимог до написання заяви кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування.

Таким чином, надавши оцінку встановленим у справі обставинам та доказам відповідно до статті 8 КАС України, згідно із якою суд застосовує принцип верховенства права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення ЦВК.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення із постановленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В позові кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 13 ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови від 27 вересня 2014 року № 1232 про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.