ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
03 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/69/14
а/с № А/800/63/14
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
при секретарі Лисюк І.О.
за участю:
позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Краснощока А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014
у справі № 875/69/14
за позовом ОСОБА_2
до Центральної виборчої комісії
про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов'язання вчинити дії (зареєструвати позивача кандидатом у народні депутати України)
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду, як до суду першої інстанції з позовом про визнання протиправною бездіяльності Центральної виборчої комісії, що полягає у порушенні встановленого Законом України "Про вибори народних депутатів України" (4061-17)
терміну прийняття рішення про реєстрацію ОСОБА_2 як кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 128 або про відмову в реєстрації; визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 25.09.2014 № 1155 (v1155359-14)
в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2; зобов'язання відповідача надати ОСОБА_2 можливість виправити неточність у заяві про самовисування кандидатом у народні депутати України, поданій до Центральної виборчої комісії 20.09.2014, та після її виправлення зареєструвати ОСОБА_2 як кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 128.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 25.09.2014 № 1155 (v1155359-14)
в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в одномандатному виборчому окрузі № 128; зобов'язано Центральну виборчу комісію повторно розглянути подані ОСОБА_2 20.09.2014 документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України у одномандатному виборчому окрузі № 128 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014 та прийняти рішення, передбачене частиною шостою статті 59 Закону України "Про вибори народних депутатів України"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на допущення порушень норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач апеляційну скаргу не визнав та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі, а позивач та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 20.09.2014 позивачем подано до Центральної виборчої комісії України заяву про самовисування та інші документи щодо реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 128.
Постановою Центральної виборчої комісії від 25.09.2014 № 1155 (v1155359-14)
відмовлено ОСОБА_2 в реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 128 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014.
Підставою для відмови позивачу в реєстрації кандидатом у депутати стала відсутність в заяві про самовисування зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України (254к/96-ВР)
та законів України несумісна з мандатом народного депутата України або зазначення того, що така діяльність ним не здійснюється.
Задовольняючи частково позовні вимоги, Київський апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що факт подачі позивачем всіх необхідних документів підтверджується довідкою Центральної виборчої комісії від 20.09.2014, виданою ОСОБА_2; помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати; Центральна виборча комісія розглянула документи позивача у п'ятиденний строк, тому термін розгляду не порушено.
Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з висновком Київського апеляційного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:
1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України (254к/96-ВР)
та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);
2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;
3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;
4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;
5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;
6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.
Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидатів у депутати та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів у депутати або про відмову в їх реєстрації (ч. 6 ст. 58 Закону України "Про вибори народних депутатів України").
Як встановлено матеріалами справи, Центральна виборча комісія розглянула документи позивача, подані 20.09.2014 та прийняла рішення 25.09.2014 у вигляді постанови № 1155 (v1155359-14)
у п'ятиденний термін згідно вимог ч. 6 ст. 58 зазначеного Закону.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі: відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.
Доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що Центральна виборча комісія повинна була надати йому можливість виправити виявлені помилки та неточності, а не відмовляти у реєстрації не є переконливими, оскільки помилками і неточностями в розумінні положень частини третьої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" є технічні помилки та неточності, зокрема, пропущення букви чи слова, використання невдалого чи неточного терміну.
В зв'язку з тим, що заява позивача, яка була подана 20.09.2014 до Центральної виборчої комісії, оформлена позивачем з порушенням вимог Закону України "Про вибори народних депутатів України" (4061-17)
, позиція Центральної виборчої комісії, яка викладена в оскаржуваній постанові, що в даному випадку відсутні документи, зазначені в ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", і застосування саме п. 2 ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону відповідає чинному законодавству.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Центральна виборча комісія, відмовляючи позивачу в реєстрації кандидатом у народні депутати України, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в решті - рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 172- 179, 195, 196, 198, 200, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 в частині задоволення позовних вимог скасувати з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
|
Головуючий
Судді
|
В.В. Кошіль
І.В. Борисенко
О.А. Моторний
|