Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Кременчуцької транспортної прокуратури на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 лютого 2012 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області треті особи Регіональне відділення фонду державного майна України по Полтавській області, Статутне територіально-галузеве об'єднання «Південна залізниця» в особі структурного підрозділу Кременчуцького будівельно-монтажного експлуатаційного управління, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за участю Кременчуцької транспортної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень,

У червні 2011 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі -виконком Кременчуцької МР) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 122 від 21.02.2011 року «Про розгляд протесту транспортного прокурора м. Кременчука від 07.02.2011 року № 60-334 вих. № 11 на рішення виконавчого комітету Кременчуцької МР від 22.05.2009 року № 378 «Про погодження місця розміщення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 стаціонарних малих архітектурних форм -двох торгівельних павільйонів для реалізації продовольчих товарів по вул. Леонова, на теріорії привокзального майдану в м. Кременчуці»та про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 453 від 03.06.2011 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна (металоконструкції)».

В обґрунтування позову ФО-П ОСОБА_1 послався на те, що відповідач, на його думку, незаконно прийняв оскаржувані рішення не маючи на те ні правових підстав, ні об'єктивної необхідності, порушив його права як громадянина України та як підприємця, завдаючи тим самим матеріальних збитків та моральної шкоди.

Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 лютого 2012 року позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. З місцевого бюджету на користь позивача стягнуто у відшкодування судових витрат 3,40 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційних скаргах Кременчуцька транспортна прокуратура та Кременчуцька МР, посилаючись невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять скасувати судове рішення з прийняттям нового про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційні скарги відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

У справі, що переглядається, суд першої інстанцій, задовольняючи позов, виходив із того, що за правилами ч. 10 ст. 59 Закону України від 21.05.1997 року N 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі - Закон N 280/97-ВР (280/97-ВР) ), акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції (254к/96-ВР) або законам України визнаються незаконними лише в судовому порядку, отже, відповідач виконком Кременчуцької МР, скасовуючи оскаржуваним рішенням рішення, прийняте ним раніше, вийшов за межі своїх повноважень.

Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ФО-П ОСОБА_1, колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) визначив, що закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (ст. 25, ч. 4 ст. 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції (254к/96-ВР) чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (ч. 9 ст. 59, п. 15 ч 1 ст. 26).

Судом встановлено, що при розгляді протесту транспортного прокурора м. Кременчука від 07.02.2011 року на рішення виконавчого комітету Кременчуцької МР від 22.05.2009 року № 378 «Про погодження місця розміщення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 стаціонарних малих архітектурних форм -двох торговельних павільйонів для реалізації продовольчих товарів по вул. Леонова, на території привокзального майдану в м. Кременчуці»відповідач -виконком Кременчуцької МР, керуючись ст. 40 Закону N 280/97-ВР (норма, якої не наділяє повноваженнями на скасування власних рішень), скасував своє раніш прийняте рішення -(а.с. 11-12).

Таким чином, відповідач вийшов за межі власних повноважень, що надані йому Законом N 280/97-ВР (280/97-ВР) .

Відповідно до пунктів 6, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, а також надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення тощо.

Крім того, згідно ст. 16 зазначеного Закону України на об'єктах благоустрою зокрема забороняється самовільно встановлювати торгівельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Посилаючись на припис Кременчуцького транспортного прокурора від 17.05.2011 року (а.с. 119) рішенням № 453 від 03.06.2011 року (а.с. 9) відповідач вирішив провести демонтаж та евакуацію рухомого майна (металоконструкції), яке розміщене ФО-П ОСОБА_1 без правовстановлюючих та дозвільних документів на землю по вул. Леонова на території привокзальної площі станції Кременчук Південної залізниці, яка відноситься до зеленої зони.

З урахуванням вищезазначеного про незаконність рішення відповідача щодо скасування власного рішення, яким позивачу наданий дозвіл на розміщення стаціонарних малих архітектурних форм -двох торговельних павільйонів для реалізації продовольчих товарів по вул. Леонова, на території привокзального майдану в м. Кременчуці, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність даного оскаржуваного рішення відповідача.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що матеріали інвентаризації земельних ділянок під цілісними парками, скверами та зеленими зонами в м. Кременчуці затверджені рішенням Кременчуцькою міської ради 31.08.2010 року, тобто після отримання ФО-П ОСОБА_1 вищевказаного дозволу на розміщення малих архітектурних форм.

Рішенням IV сесії Кременчуцької міської ради VI скликання від 22.02.2011 року затверджено Положення про порядок евакуації та демонтажу рухомого майна, що розміщене на об'єктах благоустрою з порушеннями Правил благоустрою території міста Кременчука.

Судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано даних, щоб свідчили про дотримання відповідачем зазначеного Порядку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, постанову судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Кременчуцької транспортної прокуратури залишити без задоволення.

Постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 лютого 2012року по справі № 1614/2а-122/12 залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови буде виготовлений 13 серпня 2012 року.

З оригіналом згідно.

Суддя Л.В. Мельнікова