Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за

касаційною скаргою заступника Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року

у справі № 820/6536/14

за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення,

Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, звернувся до суду з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просив суд скасувати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 240-К від 22 жовтня 2013 року по справі № 1/12-241-13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року, позов залишено без розгляду.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Залишаючи позов прокурора без розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а підстави для його поновлення відсутні.

Вищий адміністративний суд України погоджується з такими висновками судів, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч. 3 ст. 99 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, оскаржуване рішення відповідача відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є рішенням, на підставі якого суб'єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Судами встановлено, що оскаржуване рішення отримано представником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова 08 листопада 2013 року. Прокурор дізнався про оскаржуване рішення 17 лютого 2014 року та звернувся до суду з позовом 08 квітня 2014 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Оскільки вказаний позов поданий після закінчення строку звернення до суду та враховуючи, що переконливих обставин, підтверджених доказами, для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.

При цьому, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи прокурора, що про оскаржуване рішення він дізнався тільки у лютому 2014 року, тому не пропустив строк звернення до суду, оскільки наведена обставина підтверджує пропуск прокурором строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 99 КАС України.

Суд вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Касаційну скаргу заступника Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.