1007/6573/12 Про зобов'язання бюро технічної інвентаризації виготовити новий технічний паспорт із усуненням недоліків, зокрема включити пропущені господарські будівлі: сарай і вбиральню; правильно обчислити кошторисну вартість будинкута відшкодування матеріальної та моральної шкоди - 02.10.2014 Прийняття

ОСОБА_4 звернувся до суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради "Лівобережне бюро технічної інвентаризації" з вимогою зобов'язати відповідача виготовити йому новий технічний паспорт із усуненням недоліків, зокрема включити пропущені господарські будівлі: сарай і вбиральню; правильно обчислити кошторисну вартість будинку; внести у Реєстр прав власності частку житлового будинку, належну його померлому батькові ОСОБА_6; відшкодувати йому майнову шкоду в розмірі 608 грн. і моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2013 року у справі № 1007/6573/12 (2а/361/370/13), позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано відповідача провести обчислення вартості житлового будинку, будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням індексу вартості відтворення малоповерхових будинків, будівель і споруд - 3,54.

Врешті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4, звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьком є ОСОБА_6, матір'ю - ОСОБА_7

Рішенням Броварського районного суду Київської області від 06 вересня 1984 року у цивільній справі № 2-458/1984 між батьками позивача поділено домоволодіння у АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_7 право власності на частку цього домоволодіння. Інша частка даного домоволодіння залишилась у власності батька позивача ОСОБА_6, який відповідно до свідоцтва про смерть помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

З Витягу про держану реєстрацію прав вбачається, що на підставі договору дарування від 15 травня 1985 року, реєстраційний № 52, Броварським МБТІ 22 листопада 2011 року за позивачем зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

З інформаційної довідки Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28 вересня 2012 року, наданої суду Броварським МБТІ, у даному Реєстрі наявні лише відомості про реєстрацію права власності на частку зазначеного житлового будинку за позивачем на підставі договору дарування.

Як вбачається з технічного паспорта на житловий будинок, виготовленого у 2011 році, видно, що власниками цього житлового будинку у ньому зазначені ОСОБА_6 і позивач ОСОБА_4

Доказів стосовно того, що за життя батько позивача ОСОБА_6 у встановленому законом порядку зареєстрував за собою право власності на належну йому частку даного житлового будинку, позивачем не надано.

У зведеному акті вартості будівель та споруд, який виготовлений 05 вересня 2007 року, зазначено, що за вказаною вище адресою знаходяться: житловий будинок - "А-1", сарай - "Б", погріб - "В", вбиральня - "Г", погріб - "Д", сарай - "Є" та огорожа - "N". Інвентаризаційна вартість складала 87212 грн.

Згідно Зведений акту вартості будівель та споруд, виготовленого 07 вересня 2011 року, до вказаного вище переліку не виключені сарай - "Б" і вбиральня - "Г", добавлено колонку - "К". Інвентаризаційна вартість становить 182728 грн.

Факт, що покрівля сараю знаходиться у незадовільному стані також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фотознімків.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду першої та апеляційної інстанції, що до зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд сарай - "Б" і вбиральня - "Г" не включені обґрунтовано через незадовільний технічний стан.

Згідно з абзацом третім пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року (z0582-01) , визначено, що під час інвентаризації повинні бути обстежені основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, надпідвальні, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля; внутрішнє і зовнішнє опорядження; системи опалення та вентиляції водопровідно-каналізаційне обладнання, газове і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо.

Відповідно до розділу 11 цієї Інструкції у разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, бюро технічної інвентаризації вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення. При наявності змін технічний паспорт замінюється на новий з позначкою про це в старому технічному паспорті, який залишається у замовника.

Згідно із пунктом 1.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року (z0157-02) (в редакції наказу № 1692/5 від 28 липня 2010 року), державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Також, в пункті 2.1 даного Тимчасового положення визначено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав встановленої форми.

Отже, державна реєстрація права власності ОСОБА_6 на належну йому ? частку житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, могла проводитись лише за його заявою.

Батько позивача ОСОБА_6 помер у ІНФОРМАЦІЯ_2, за життя до Броварського МБТІ із заявою про реєстрацію права власності на частку належного йому вказаного вище нерухомого майна не звертався, таким чином вимога позивача щодо внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про належність ОСОБА_6 ? частки житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами на вимогах закону не ґрунтується.

Відповідно до частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони.

За таких обставин, вказані витрати компенсації не підлягають.

Факт заподіяння діями відповідача Комунальним підприємством Київської обласної ради "Лівобережне бюро технічної інвентаризації" моральної шкоди позивачу ОСОБА_4 свого підтвердження у суді теж не знайшов, заподіяння такої шкоди позивачем не доведено.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Також відсутні підстави вважати, що цими судами допущені порушення норм процесуального права

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередній інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № 1007/6573/12 (2а/361/370/13) - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.