Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2013року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014року

у справі № 826/16795/13-а

за позовом до протовариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНТА-ОФІС" Державної екологічної інспекції у м. Києві часткове скасування припису, -

В жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕНТА-ОФІС" (ТОВ "ПЕНТА-ОФІС") звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у м. Києві (далі по тексту Екологічна інспекція), яким просило визнати протиправним та скасувати пункти 4-9 припису відповідач від 22.07.2013 року № 08/622.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2013року у справі №826/16795/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року, позовні вимоги задоволено.

При ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки в процесі розгляду справи знайшов своє підтвердження факт необґрунтованості вимог Екологічної інспекції, викладених в пунктах 4-9 припису від 22.07.2013 року № 08/622.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Екологічна інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 04.06.2013 року по 10.06.2013 року Екологічною інспекцією проведено планову перевірку ТОВ "ПЕНТА-ОФІС" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства.

В ході проведення перевірки відповідачем виявлені порушення та складений акт 08/785, згідно якого у позивача відсутній дозвіл на розміщення відходів у 2013 році та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2013 рік, що є порушенням п. "й", "і", "к", "г", "в" ч. 1 ст. 17, ст. 26, ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 33 Закону України "Про відходи" та ч. 2 ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

З метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, Екологічною інспекцією прийнято припис №08/432 від 10.05.2013 року, пунктами 4 - 9 якого ТОВ "ПЕНТА-ОФІС" зобов'язано розробити наказ про призначення відповідальної особи у сфері поводження з відходами; розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами; вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються; отримати дозвіл, ліміти на утворення та розміщення відходів; подавати статистичну звітність щодо поводження з відходами; визначити та погодити склад та властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно пункту "а" частини 1 статті 32 Закону України "Про відходи", з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються.

За нормою статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

В процесі розгляду справи судами встановлено, що ТОВ "ПЕНТА-ОФІС" не здійснює господарську діяльність по розміщенню відходів, їх утворення має разовий характер.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1218 (1218-98-п) , що місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік. Органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

В рішеннях судами попередніх інстанцій вказано, що повідомлень про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів не надходило.

Крім того, відходи, які утворюються в процесі діяльності позивача приймаються спеціалізованими підприємствами на утилізацію та знешкодження, тобто шляхи поводження з ними визначені.

Контейнери та контейнерні площадки для розміщення відходів не є спеціально відведеними місцями чи об'єктами для розміщення відходів, у розумінні вимог Закону України "Про відходи" (187/98-ВР) , та не потребують отримання дозволів та лімітів.

Вказано вище доводами касаційної скарги не спростовано.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає законними та обґрунтованим висновки судів про задоволення позовних вимог та визнання протиправними і скасування пунктів 4-9 припису Екологічної інспекції від 22.07.2013 року № 08/622. ТОВ "ПЕНТА-ОФІС" не здійснює діяльність по розміщенню відходів або їх утворенню, позивачем укладені договори на утилізацію та знешкодження відходів.

З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у м. Києві - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі № 826/16795/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.