Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого судді: Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

за участю представника позивача Мудрака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі № 2а/2218/19127/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" до Хмельницької міської ради, третя особа - ЖБК "Проскурів-Житлобуд", про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" звернулося з позовом до Хмельницької міської ради, третя особа - ЖБК "Проскурів-Житлобуд" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить ці рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її часткового задоволення.

Відповідно до ст. 159 КАС України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спірних правовідносин між позивачем та відповідачем є дії відповідача щодо не винесення на розгляд сесії питання про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Проскурівській, 45 у м.Хмельницькому для ЗАТ "ОКТАНТ", правонаступником якого є ТОВ "Октант-центр" та про затвердження поданого до Хмельницької міської ради проекту відведення вказаної земельної ділянки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив недоведення позивачем факту порушення Хмельницькою міською радою процедури та регламенту розгляду його звернень, що в подальшому унеможливили винесення на розгляд сесії питань, стосовно надання йому дозволу та розробки проекту відведення земельної ділянки.

При цьому, судами було, зокрема, зазначено, що за правилами частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання регулювання земельних відносин.

Разом з тим, зі спірних рішень судів не вбачається, що судами належно досліджувалось звернення позивача до Хмельницької міської ради щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Проскурівській, 45 у м.Хмельницькому, не встановлено підстав такого звернення та його суть, у зв'язку з чим не надано цим обставинам правової оцінки, не перевірено доводи позивача про неправомірність спірної відмови відповідача.

Суди не надали оцінки правомірності позовних вимог позивача, натомість зазначили про недоведення позивачем факту порушення відповідачем процедури та регламенту розгляду його звернень. Однак суди не зазначили, які дії були вчинені останнім та чи були такі дії вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Отже, ухвалені по справі рішення не встановили дійсний характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, судами не застосовані норми матеріального права до вирішення спірних правовідносин, а тому висновки судів про необґрунтованість позовних вимог є передчасними.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були враховані у рішенні чи постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі № 2а/2218/19127/12 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.