Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі № 2020/2а-13264/12 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов 'язання вчинити дії, -

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, з позовом до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова, головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила: скасувати рішення комісії ГУ ПФ України в Харківській області № 326/14-12 від 11.09.2012 р. як протиправне про відмову в підтвердженні стажу на пільгових умовах (перевищення повноважень); скасувати рішення УПФ України в Комінтернівському районі м. Харкова від 03.10.2012 р. щодо відхилення заяви позивача про підтвердження стажу на пільгових умовах; підтвердити пільговий стаж з 28.10.1986 року по 30.12.1987 року на посаді пакувальника цеху готових лікарських засобів, з 31.12.1987 року по 23.08.1990 року укладальником-фасувальником цеху готових лікарських засобів та лаборанта цехової лабораторії з 31.01.1991 року по 21.08.1992 року; зобов'язати УПФ України в Комінтернівському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком за списком № 2, починаючи з 23.07.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 має необхідний пільговий стаж для призначення її пільгової пенсії за віком за списком № 2.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.02.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року скасоване рішення суду першої інстанції, заявлений позов задоволений частково. Скасоване рішення головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області № 326/14-12 від 11.09.2012р. та рішення управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова від 03.10.2012 р.. Зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком за списком № 2, починаючи з 23.07.2012 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року скасована, справа направлена на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року залишена без змін постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2013 року.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова від 14 лютого 2013 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року та залишити без змін постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працювала на підприємстві Харківське виробниче хімфармоб'єднання "Здоров'я" з 28.10.1986 р. по 21.08.1992 р., а саме: з 28.10.1986 р. по 30.12.1987 р. - фасувальник цеху готових лікарських засобів; з 31.12.1987 р. по 23.08.1990 р. - укладальник-пакувальник цеху готових лікарських засобів; з 24.08.1990 р. по 30.01.1991 р. - перекваліфікант лаборанта; з 31.01.1991 р. по 21.08.1992 р. - лаборант хімічного аналізу.

ОСОБА_1 подала до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заяву від 02.07.2012 року з відповідними документами про призначення її пільгової пенсії за списком № 2 згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 23.07.2012 року. Рішенням комісії ГУ ПФУ в Харківській області від 11.09.2012 року за № 326/14-12 ОСОБА_1 відмовлено у підтвердженні стажу роботи у період з 28.10.1986 р. по 30.12.1987 р. за професією фасувальника цеху готових лікарських засобів, з 31.12.1987 р. по 23.08.1990 р. у зв'язку з введенням нових умов праці вважати укладальником - пакувальником цеху готових лікарських засобів, з 24.08.1990 р. по 30.01.1991 р. перекваліфікант лаборанта, з 31.01.1991р. по 21.08.1992 р. - лаборант хімічного аналізу. Рішенням про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах від 03.10.2012 року УПФУ в Комінтернівському районі м.Харкова комісією прийняте рішення відхилити заяву ОСОБА_1 щодо підтвердження стажу роботи.

Підставою відмови у підтвердженні стажу роботи позивача у період з 28.10.1986 р. по 30.12.1987 р. за професією фасувальника цеху готових лікарських засобів, слугували висновки пенсійного органу про відсутність даних в якому виробництві працювала позивач за професією фасувальника, а також з 31.12.1987 р. по 21.08.1992 р. професії - укладальник-пакувальника цеху готових лікарських засобів, перекваліфікант лаборанта та лаборант хімічного аналізу не відносяться до Списку № 2.

Позивач звернулася з позовом до відповідачів про скасування рішення комісії ГУ ПФ України в Харківській області № 326/14-12 від 11.09.2012 р. як протиправне про відмову в підтвердженні стажу на пільгових умовах; скасування рішення УПФ України в Комінтернівському районі м. Харкова від 03.10.2012 р. щодо відхилення заяви позивача про підтвердження стажу на пільгових умовах; підтвердити пільговий стаж з 28.10.1986 року по 30.12.1987 року на посаді пакувальника цеху готових лікарських речовин, з 31.12.1987 року по 23.08.1990 року укладальника - фасувальника цеху готових лікарських речовин та лаборанта цехової лабораторії з 31.01.1991 року по 21.08.1992 року; зобов'язати УПФ України в Комінтернівському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком за списком № 2, починаючи з 23.07.2012 р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки посади, на яких працювала позивач не відносяться до Списку № 2, то при вирішенні питання про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за списком № 2 відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо підтвердження пільгового стажу періоду роботи позивача пакувальником (фасувальником) цеху готових лікарських речовин з 28.10.1986 року по 30.12.1987 року; укладальником-пакувальником цеху готових лікарських речовин з 31.12.1987 року по 23.08.1990 року та лаборантом цехової лабораторії з 31.01.1991 року по 21.08.1992 року пільгового стажу згідно Списку № 2 для призначення пільгової пенсії відповідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п."б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до п. "б" ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно п.3 "Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або професіях незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (637-93-п) , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Апеляційним судом встановлено, що до Списку № 2 "Виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах", затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 (v1173400-56) (чинного до 31.12.1991 року), включені посади, в тому числі, фасувальники та лаборанти цехових лабораторій. Разом з тим, для віднесення вказаних посад до списку № 2 підлягає встановленню факт виконання ОСОБА_1 фасувальних робіт під час перебування на посаді укладальника-пакувальника цеху готових лікарських речовин, а також виконання позивачем роботи лаборанта хімічного аналізу саме в цехових лабораторіях, як передбачено Списком № 2.

При цьому, згідно збірки тарифно-кваліфікаційних характеристик робіт і професій робітників підприємств хіміко-фармацевтичного профілю Міністерства медичної промисловості професії укладальника - пакувальника та фасовщика виділені, як окремі та передбачають різні посадові обов'язки осіб, які перебувають на цих посадах.

Виходячи з наведеного, фасувальні роботи не являються тотожними з пакувальними, оскільки останні передбачають пакування розфасованої продукції.

Також судом встановлено, що відсутні докази виконання позивачем роботи лаборанта хімічного аналізу саме в цехових лабораторіях, як передбачено Списком № 2.

Із зазначеного вбачається, що професії на яких працювала позивач, а саме: укладальника-пакувальника та лаборанта хімічного аналізу не відповідають змісту розділу XXV Списків виробництв, цехів та посад, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 (v1173400-56) .

Крім того, відповідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" від 1 серпня 1992 року № 442 (442-92-п) атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Однак, апеляційним судом було встановлено, що наказом по ВАТ фармацевтична фірма "Здоров'я" № 111 від 30.12.1997 року затверджений перелік робочих місць і посад, підтверджуючих право на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у шкідливих умовах праці, за результатами атестації до переліку не включена професія пакувальника (фасувальника) та укладальника-пакувальника цеху готових лікарських засобів до Списку № 2.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.