Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Гейвича М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року

у справі № 2а-8708/12/1370

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ПМС" доДержавної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській областіпроскасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ПМС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Підприємство "ПМС") звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Підприємство "ПМС", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірки ТОВ "Підприємство "ПМС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 12.06.2012 року № 220/22-00/13833233.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит на загальну суму 1210572,00 грн. та п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", занижено податок на прибуток підприємства на суму 1951485,00грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.07.2012 року:

- № 0000682300, яким ТОВ "Підприємство "ПМС" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1411170,25 грн. (за основним платежем 1206882,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 204288,25 грн.);

- № 0000672300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2281392,75 грн. (за основним платежем 1951485,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 329907,75 грн.).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання враховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

В свою чергу слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Підприємство "ПМС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року була призначена на підставі постанови від 25.01.2012 року слідчого з ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області старшого лейтенанта податкової міліції Малецького О.С. у кримінальній справі № 141-0649.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки податкового органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки ТОВ "Підприємство "ПМС" від 12.06.2012 року № 220/22-00/13833233, що призначена на виконання постанови від 25.01.2012 року слідчого з ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області старшого лейтенанта податкової міліції Малецького О.С., відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214- 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.