Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді: Вербицької О.В. Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В., за участю: секретаря - Горголь І.С.

представника позивача - Сєтова М.О.

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2013 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р.

у справі № 0870/12303/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - позивач, ВАТ "Запоріжжяобленерго") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач, СДПІ у м. Запоріжжі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000050028 від 03 травня 2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Запоріжжі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ "Запоріжжяобленерго", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

СДПІ у м. Запоріжжі проведено документальну невиїзну перевірку з питання своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток ВАТ "Запоріжжяобленерго" за період з 29.06.2010 р. по 19.02.2012 р., за результатами якої складено акт від 12.04.2012 р. № 47/28-0/00130926.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.50.1 ст.50, п.57.1, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України - несвоєчасна сплата узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток по: - деклараціям з податку на прибуток за півріччя 2010 року № 9003038444 від 03.08.2010; за 3 квартали 2010 року № 9004932286 від 09.11.2010; за 2010 рік № 9006831644 від 08.02.2011; за ІІ квартал 2011 року №1011 від 09.08.2011; за ІІ-ІІІ квартали 2011 року № 9010522404 від 08.11.2011 у загальній сумі 10714170 грн. 92 коп.; - уточнюючим розрахункам податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік від 15.02.2011 № 9000283551; за 2009 рік № 9004420007 від 30.06.2011 у загальній сумі 28257 грн. 00 коп.; по справі № 23/600/08-АП-13/147/09АП у загальній сумі 1711524 грн. 80 коп. з затримкою більше 30 календарних днів.

Крім того, в акті перевірки зазначено порушення позивачем пп.7.8.2 п.7.8. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.153.3.2, п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України - не сплачено авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 1208157 грн. 09 коп., який мав бути сплачений при виплаті дивідендів у розмірі 4832633 грн. 26 коп.

За результатами розгляду Акту № 47/28-0/00130926 від 12.04.2012 та на підставі викладених в ньому порушень пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.50.1 ст.50, п.57.1, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі 03.05.2012 відносно ВАТ "Запоріжжяобленерго" прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000050028, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2490790 грн. 54 коп. у 10-дений термін від дня отримання цього податкового повідомлення-рішення.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року №0000050028, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2490790,54 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом безпідставно здійснено перерозподіл поточних платежів на покриття боргу з податку на прибуток.

Суд касаційної інстанції не може повністю погодитися з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом здійснювалось покриття поточними платежами ВАТ "Запоріжжяобленерго" заборгованості з податку на прибуток підприємств.

Згідно до пп.16.3.3 п.16.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв до набрання чинності Податкового кодексу України (2755-17) ) при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

У відповідності до п.87.9 ст. 87 Податкового кодекс України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що до прийняття Податкового кодексу України (2755-17) у податкового органу не було права самостійно змінювати призначення платежу платника податку, а після прийняття таке право виникало.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що судам першої та апеляційної інстанцій для правильного вирішення справи необхідно встановити суму боргу, яка підлягала сплаті, з урахуванням рішень судів, а також з'ясувати за який саме період СДПІ у м. Запоріжжі могла змінювати призначення платежу та за якими господарськими операціями.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214- 215, 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1.Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів задовольнити частково.

2.Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р. скасувати.

3.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .