Категорія:10.2.1 

Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О. 

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012р. по справі за позовом УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області до ВВД ФСС від НВВ та ПЗ України в Казанківському районі Миколаївської області про зобов'язання включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих витрати на виплату пенсій по інвалідності та по втраті годувальника, -

У лютому 2012р. УПФУ в Казанківському районі Миколаївської області звернулося в суд із позовом до ВВД ФСС від НВВ та ПЗ України в Казанківському районі Миколаївської області про зобов'язання включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих витрати на виплату пенсій по інвалідності та по втраті годувальника.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач не приймає до акту щомісячної звірки витрат по державній адресній допомозі та витрати на виплату та доставку пенсій. Обов'язок відповідача відшкодовувати пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві передбачений ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Також позивач доповнив позовні вимоги, в яких просить суд зобов'язати включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за квітень-жовтень 2011р. витрати на виплату пенсій по інвалідності та по втраті годувальника в сумі 77 236грн. 73коп., з яких 77 067,97грн. державна адресна допомога, 168,76грн. витрати на виплату та доставку пенсій.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення скарги, скасування постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що не підлягають відшкодуванню УПФ витрати пов'язані з виплатою державної адресної допомоги, оскільки вказана послуга не належить до числа послуг та виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (1105-14) .

Проте повністю з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки в частині виплати витрат на виплату та доставку пенсії суд помилково застосував закон, який не підлягав застосуванню.

За правилами ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198 КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову суду по часткове задоволення вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до актів щомісячної звірки витрат на виплату та доставку пенсій за період з червня 2010р. по жовтень 2011р. пенсійний Фонд у Казанківському районі здійснив витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності на 77236,73грн., з яких 70067,97грн. -державна адресна допомога, 168,76грн. -витрати на виплату та доставку пенсії. Пенсійним Фондом узгодженні вказані виплати.

Отже, предметом спору щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії є основний розмір пенсії за вказаний період в сумі 70067,97грн. та державна адресна цільова допомога за вказаний період у розмірі 168,76грн.

Вирішуючи питання щодо основного боргу судова колегія виходить з наступного.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (1105-14) обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв`язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Положення ч.2 п.5 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (z0376-03) затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згаданий порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України від 23 вересня 1999р. №1105-ХІУ (1105-14) «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Отже, у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про підписання цих актів, тому що Порядок не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.

Виходячи з наведеного, позивач на свій розсуд визначає способи захисту порушеного права, в даному випадку просив суд стягнути суму заборгованості, що повністю кореспондується з п.4 ч.2 ст. 162 КАС України, відповідно до якого суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку, що вказана сума не підлягає стягненню з відділення Фонду.

Вирішуючи спір щодо державної адресної цільової допомоги за вказаний період в сумі 77067,97грн., судова колегія виходить з наступного.

Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N 376/7697 (z0376-03) , передбачено механізм відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою пенсій, що виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення " (1788-12) та визначено механізм відшкодування на централізованому рівні.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено можливість відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрат по оплаті державної адресної допомоги. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. за № 265 (265-2008-п) "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" запроваджена щомісячна державна адреса допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до ст.21 вказаного Закону України позивач зобов`язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров`я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Державна адресна допомога, яка встановлена Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008р. (265-2008-п) , не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008року (265-2008-п) передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною Постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов`язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за N5-4/4 (z0376-03) затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що в цій частині адміністративний позов не підлягає задоволенню, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову щодо відшкодування державної адресної допомоги на проживання.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за два місяці у розмірі 168,76грн. В іншій частині -вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198, 202, 207 КАС України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Казанківському районі Миколаївської області -задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012р. -скасувати.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду в Казанківському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Казанківському районі Миколаївської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Казанківському районі Миколаївської області на користь Управління Пенсійного фонду в Казанківському районі Миколаївської області 168,76грн.

В інший частині вимоги залишити без задоволення.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.