Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Маринчак Н.Є. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 р.

у справі № 2а/1570/10654/2011

за позовом публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат"

до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби

за участю Ізмаїльського міжрайонного прокурора

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У грудні 2011 року публічне акціонерне товариство "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (далі - позивач, ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат") звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Ізмаїльська ОДПІ Одеської області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 р. № 0002211501 та № 0002221501.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 р., позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області від 05.10.2011 р. № 0002211501 та № 0002221501.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, у зв'язку з чим просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Представники сторін в судове засідання 24.09.2014 р. не з'явились, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, тому справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.09.2011 р. на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України посадовою особою Ізмаїльської ОДПІ Одеської області було проведено камеральну перевірку податкової декларації по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат", за результатами якої складено акт від 26.09.2011 р. № 2532150100278818 та зроблено висновок, що в порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування у поданій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року на суму 6 481 007 грн., внаслідок чого занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 818 106 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 05.10.2011 р. винесені податкові повідомлення-рішення № 0002211501, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6 481 007 грн., та № 0002221501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 818 106 грн.

За результатами оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням ДПА в Одеській області від 26.10.2011 р. № 36858/10/25-0007 та рішенням ДПС України від 29.11.2011 р. № 6365/6/10-2115 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" - без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки № 2532150100278818 від 26.09.2011 р., підставою для нарахування позивачу зазначених вище податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючого про те, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий-четвертий квартали 2011 року.

До набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України (2755-17) , питання оподаткування податком на прибуток регулювалось Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Так, під час розрахунків з бюджетом щодо доходів і витрат, отриманих і проведених до 01 квітня 2011 року, в тому числі за І квартал 2011 року мають застосовуватись відповідні норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , а такі розрахунки відображаються в декларації з податку на прибуток підприємства, форма та порядок складання якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 (z0271-03) .

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат І кварталу 2011 року без обмежень. Враховуючи, що від'ємне значення об'єкта оподаткування виникає фактично у разі перевищення валових витрат над валовими доходами, то від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року без урахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік утворитись не могло. Суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік включались до фінансового результату І кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за І квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , ні Податковим кодексом України (2755-17) .

З 01.04.2011 р. порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів регулюється статтею 150 Податкового кодексу України, згідно якої, якщо результатом розрахунку об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємні значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платник податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сум такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року та в подальшому наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З викладеного вбачається, що відповідачем, в порушення положень податкового законодавства, при визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року не враховано розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

Отже, оскільки об'єкт оподаткування податком на прибуток ІІ кварталу 2011 року має від'ємне значення, то безпідставним є визначення податковим повідомленням-рішенням від 05.10.2011 р. № 0002221501 позитивного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та відповідно грошового зобов'язання з такого об'єкта за ІІ квартал 2011 року в розмірі 818 106 грн.

Виходячи з вищезазначеного та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для зменшення ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року та про необґрунтованість збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 р. у справі № 2а/1570/10654/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.