2а-980/12/2670 Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 01.08.2012 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтрейд»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -

У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтрейд»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, в якому просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2011 року №0000752304.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 25 липня 2011 року №0000752304.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2012 року, та ухвалити нову, якою відмовити в задоволені позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту від 12 липня 2011 року №318/2304/24725951 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки діяльності ТОВ «Солтрейд», щодо дотримання вимог податкового законодавства -правомірності визначення податку на додану вартість під час взаємовідносин з Договором про спільну діяльність №11/07 від 09 листопада 2007 року між ТОВ «Солтрейд»та БП «Солідарність» у формі ТОВ, в особі ТОВ «Солтрейд» представляючи інтереси учасників за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року та з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2011 року №0000752304 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3статті 54 та підпунктом 7 підрозділу 10 розділу Х Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України ТОВ «Солтрейд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1962429,00 грн., в тому числі за основним платежем -1962428,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки Акта перевірки про недійсність правочинів щодо купівлі-продажу (відступлення) часток у праві власності на майно, що належить до спільної часткової власності, про безтоварність спірних операцій є помилковими.

З таким висновком Окружного адміністративного суду м. Києва погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09 листопада 2007 року між ТОВ «Солтрейд» та БП «Солідарність» у формі ТОВ укладено договір про спільну діяльність, відповідно до якого сторони на основі внесення та об'єднання вкладів і особистої участі кожної з них, зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для спільного будівництва торговельно-громадського центру «Петрівка», розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 21, 23.

Відповідно до пункту 7.1 Договору про спільну діяльність між ТОВ «Солтрейд» та БП «Солідарність» у формі ТОВ від 09 листопада 2007року №11/07 особою, уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності, в тому числі, в тому числі податкову звітність, визначено ТОВ «Солтрейд».

Сторонами укладено акт приймання-передачі від 12 січня 2011 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв частку у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність розміром 8,36 %, вартістю 3332994,00 грн.

За договором №4 купівлі-продажу (відступлення) частки від 07 лютого 2011 року, укладеного між ТОВ «Солтрейд», що представляє інтереси учасників Договору про спільну діяльність між ТОВ «Солтрейд» та БП «Солідарність» у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07 (продавець), та ТОВ «Солтрейд»(покупець), продавець зобов'язується передати у власність покупця частку, визначену згідно спільного рішення сторін від 10 січня 2011 року, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначену частку; об'єктом продажу є частка у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність.

Сторонами укладено акт приймання-передачі від 07 лютого 2011 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв частку у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність розміром 12,81% вартістю 5106535,98 грн.

За договором №6 купівлі-продажу (відступлення) частки від 11 квітня 2011 року, укладеного між ТОВ «Солтрейд», що представляє інтереси учасників Договору про спільну діяльність між ТОВ «Солтрейд» та БП «Солідарність» у формі ТОВ від 09 листопада 2007року №11/07 (продавець), та ТОВ «Солтрейд» (покупець), продавець зобов'язується передати у власність покупця частку, визначену згідно спільного рішення сторін від 10 січня 2011 року, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначену частку; об'єктом продажу є частка у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність.

Сторонами укладено акт приймання-передачі від 11 квітня 2011 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв частку у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність розміром 4,5% вартістю 1800000,00 грн.

За договором №7 купівлі-продажу (відступлення) частки від 18 квітня 2011 року, укладеного між ТОВ «Солтрейд», що представляє інтереси учасників Договору про спільну діяльність між ТОВ «Солтрейд» та БП «Солідарність» у формі ТОВ (продавець), та ТОВ «Солтрейд» (покупець), продавець зобов'язується передати у власність покупця частку, визначену згідно спільного рішення сторін від 10 січня 2011 року, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначену частку; об'єктом продажу є частка у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність.

Сторонами укладено акт приймання-передачі від 18 квітня 2011 року, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв частку у праві власності на майно, яка належить до спільної часткової власності, що виникло на підставі договору про спільну діяльність розміром 3,85% вартістю 1535040,00 грн.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір про спільну діяльність між ТОВ «Солтрейд»та БП «Солідарність» у формі ТОВ від 09 листопада 2007 року №11/07, інтереси якого представляє ТОВ «Солтрейд», виписав на адресу ТОВ «Солідарність» податкові накладні від 12 січня 2011 року №1, від 07лютого 2011 року №1, від 11 квітня 2011 року №1, від 18 квітня 2011 року №2 на загальну суму 11774569,98 грн., в тому числі податок на додану вартість -1962428,33 грн.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Крім того, колегія суддів вважає, що чинним законодавством не передбачена відповідальність суб'єкта господарювання за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, зокрема, дотримання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету, наявність або відсутність у них основних фондів, технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів, наявність за юридичною адресою, як і не передбачена відповідальність в подальшому за їх можливі порушення, що також підтверджується пп. 14.1.139 Податкового кодексу України (2755-17) яким визначено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.