ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2014 року м. Київ К/800/33383/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 р. у справі № 822/4847/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про скасування постанови, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" звернулось з позовом до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про:
- визнання незаконним та скасування наказу № 548 від 26.11.2013 року;
- визнання незаконними дій щодо проведення перевірки та складення акту № 0492 від 28.11.2013 року;
- визнання незаконною та скасування постанови про накладення стягнень № 7 від 10.12.2013 року;
- визнання незаконними дій щодо внесення до акту відомостей про створення перешкод службовим особам з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області у проведенні перевірки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при проведенні перевірки не було надано наказ від 26.11.2013 року № 548. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для його здійснення, чого відповідачем дотримано не було. Інформація щодо порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, зазначена в акті, нічим іншим не підтверджується та не може вважатись належним доказом. Також позивач відмічає, що застосована відповідачем санкція обрахована, виходячи із вартості реалізованої продукції усієї компанії, що не передбачено чинним законодавством, оскільки перевірка проводилась щодо конкретного магазину "Фокстрот" у м. Славута, який є окремим об'єктом торгівлі.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 р. постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про накладення штрафних санкцій № 7 від 10 грудня 2013 року. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про накладення штрафних санкцій № 7 від 10 грудня 2013 року. В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року залишено без змін.
На постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 р. надійшла касаційна скарга Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі листа Держспоживінспекції України № 5114-2-7/7 від 06.11.2013 року, прийнятого за результатами звернення народного депутата України Бойка В.Б. щодо ознак порушення законодавства про захист прав споживачів та згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю № 03/7-10884-2013 від 20.11.2013 року, Державною інспекцією з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області прийнято наказ від 26.11.2013 року № 548 "Про проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності".
Даним наказом було передбачено проведення перевірки магазину "Фокстрот" ТОВ "САВ-Дістрибьюшн", що знаходиться за адресою: м. Славута, площа Шевченка, 4, у термін з 28.11.2013 року по 29.11.2013 року щодо вимог законодавства про захист прав споживачів, норм і правил по конкретному продажу (надання) товару (роботи) послуги.
28 листопада 2013 року провідним спеціалістом державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 0492, в якому зазначено, що посадовою особою-керуючим магазином "Фокстрот" ТОВ "САВ-Дістрибьюшн" на площі Шевченка,4 в м. Славута створено перешкоди у проведенні перевірки якості продукції, а саме: у відмові надати документи, пояснення, довідки, матеріали та інші копії необхідних документів, які характеризують якість продукції. В поясненнях щодо проведеної перевірки та складеного акту з боку суб'єкта господарювання вказано наступне: "перевірка проведена Інспекцією незаконно, за відсутності підстав для проведення, з порушенням ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
10.12.2013 року Інспекцією прийнято постанову № 7 про накладення стягнень відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у вигляді штрафу в розмірі 61 706 780,00 грн.
Не погоджуючись з зазначеною постановою позивач і звернувся з даним позовом.
Згідно з ч. 1 та 3 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до п. 1.4 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 р. № 310 (z0743-12) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 р. за № 743/21056, перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, з підстави звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.
Згідно з п. 2.1, 2.4 та 3.1 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки. Під час проведення позапланової перевірки встановлюються обставини, які призвели до порушення вимог законодавства про захист прав споживачів. За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт.
Аналізуючи зазначене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість та законність прийняття відповідачем наказу на проведення перевірки та надання направлень на її проведення. Також перевірку об'єкту торгівлі, що належить позивачу, проведено з дотриманням та наявності встановлених Законом підстав для проведення позапланових перевірок, а саме: 1) депутатського звернення народного депутата України № 216-к від 11.10.2013 року, 2) листа Генеральної прокуратури України № 07/1/3-16314-13 від 21.10.2013 року, 3) листів Держспоживінспекції України № 5090-2-7/6 від 05.11.2013 року, 5114-2-7/7 від 06.11.2013 року, 4) згоди Держспоживінспекції України № 03/7-10180-2013 від 06.11.2013 року на проведення позапланових перевірок.
Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що перед початком проведення перевірки представники магазину були ознайомлені з наказом на проведення перевірки, їм пред'являлись направлення та службові посвідчення.
В свою чергу статтею 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення перевірки за умови порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю).
Вважаючи, що перевірка магазину "Фокстрот" по пл. Шевченка, 4 в м. Славута, що належить ТОВ "САВ-Дістрибьюшн", призначена з порушенням вимог чинного законодавства, позивач мав право не допустити посадових осіб державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області до проведення перевірки.
Отже, самі по собі дії відповідача щодо внесення до акту № 0492 від 28 листопада 2013 року відомостей про створення перешкод службовим особам з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області у проведенні перевірки не порушують права позивача, оскільки не змінюють стану його суб'єктивних прав та обов'язків, а саме: акт є службовим документом відповідача, а не актом індивідуальної дії.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними дій щодо внесення до акту № 0492 від 28 листопада 2013 року відомостей про створення перешкод службовим особам з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області у проведенні перевірки.
Водночас, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови № 7 від 10 грудня 2013 року, якою до позивача застосовано штраф в розмірі 61 706 780 грн., враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 8, статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом, надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Як встановлено судами, зокрема з акту перевірки № 0492 від 28 листопада 2013 року, посадові особи державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області були допущені позивачем до проведення перевірки, а відтак позивач був зобов'язаний виконати вимогу перевіряючого та надати витребувані документи, пояснення, довідки, відомості та матеріали щодо одержання реалізуємої продукції.
Виходячи з системного аналізу наведених норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач відмовившись надавати посадовій особі відповідача при проведенні перевірки магазину "Фокстрот" пл. Шевченка, 4 в м. Славута Хмельницької області документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), порушив свій обов'язок, встановлений Законом.
За правилами пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що перевіркою магазину "Фокстрот" пл. Шевченка, 4 в м. Славута Хмельницької області встановлено порушення позивачем статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідачем винесено постанову № 7 від 10 грудня 2013 року "Про накладення стягнень", якою до позивача застосовано штраф в розмірі 61 706 780 грн.
Однак, колегія суддів погоджується у даному випадку з судом апеляційної інстанції щодо помилковості обрахування самої суми штрафних санкцій.
Так, інформація про вартість реалізованої продукції позивача відібрана з листа Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2336/8/26-59-15-03-59 від 21.11.2013 року, отриманого на запит Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів № 5410-2-7/8 від 22.11.2013 року. У вказаному листі зазначено, що відповідно до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" загальний обсяг операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, складає 617 067 758 грн.
Відповідно до п. 3.2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 (z1490-11) , до рядка 1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України.
Згідно з п.п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
З аналізу вказаних норм слідує, що до загального обсягу операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою ПДВ, включаються не лише операції з реалізації продукції. В свою чергу, до вказаного загального обсягу операцій не включаються операції з реалізації продукції, які оподатковуються за іншими, ніж основна, ставками ПДВ.
Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства України, поняття "вартість реалізованої продукції" та "загальний обсяг операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою" не є тотожними, у зв'язку з чим суб'єкт владних повноважень безпідставно врахував відомості про обсяг операцій позивача на митній території України за жовтень 2013 року для визначення розміру штрафних санкцій.
Також, відповідно до листа Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 24.10.2006 N 9373-2-5/18 (v9373609-06) "Щодо надання роз'яснення про порядок притягнення до відповідальності госпсуб'єктів за порушення законодавства про захист прав споживачів" відповідно до вимог пунктів 2 - 7 частини 1 статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" адміністративно-господарські санкції нараховуються у процентному відношенні від вартості одержаної для реалізації партії товару або її залишку (п. 10 ч. 1), тобто виходячи з ціни, за яку товар було отримано. Відповідно до вимог пунктів 1 та 8 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" розрахунок адміністративно-господарських санкцій проводиться виходячи з ціни, за якою товар було реалізовано.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області відхилити, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: