2а-383/12/2770 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо податку на прибуток - 01.08.2012 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 21.05.12 по справі № 2а-383/12/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" (вул. Будівельників, 7,Молодіжне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97501)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Героїв Севастополя, 74,Севастополь,99001)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 21.05.12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби, третя особа Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя № 0003101510/0 від 13 жовтня 2011 року, - визнано протиправним та скасовано.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" судові витрати зі сплати державного мита в сумі 2146,00 гривень.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 21.05.12 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" - відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, судом не в повному з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для справи.

У судовому засіданні 01.08.2012 представники відповідача підтримали апеляційну скаргу з підстав, які викладені у ній та просили скаргу задовольнити, оскільки, на їх думку, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Відповідно до положень частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши за матеріалами справи в межах апеляційної скарги, правильність застосування правильність застосування Окружним адміністративним судом м.Севастополя норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами відповідача здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, наслідки якої викладені в акті перевірки № 2393/10/15-1/36138454 від 30.09.2011. Під час проведення перевірки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя встановила, що в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року №9006586274 від 12.08.2011 року в рядку 06.6 задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового періоду в сумі 15 667 626,00 грн.

За результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток згідно акту № 2393/10/15-1/36138454 від 30.09.2011, позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 15 667 626,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003101510/0 від 13.10.2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 15 667 626,00 грн. Правовою підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган зазначив те, що згідно положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положень Податкового кодексу України (2755-17) до складу об'єкта оподаткування 2 кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткувань отримане платником податків за результатами здійснення господарської діяльності у 2 кварталі 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року.

За наслідками адміністративного оскарження, спірне рішення залишено без змін.

Порядок визначення податку на прибуток визначений розділом 3 Податкового кодексу України (2755-17) , що набрав чинності з 1 січня 2011 року. Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року. До 1 квітня 2011 року визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток відбувається на підставі положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) .

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону (334/94-ВР) на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованим згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.6.1 Закону (334/94-ВР) , якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 22.4 ст. 22 Закону встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) , сума збитків з податку на прибуток, що утворились у 2010 році, та збитки, що утворились у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням 1 кварталу 2011 року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 Податкового кодексу України..

Так, відповідно п.150.1 ст.150 Кодексу, якщо результатом розрахунку оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. На виконання пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (2755-17) , вказана норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що Податковий кодекс України (2755-17) не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Судом першої інстанції встановлено, що TOB «Кримтеплопостачання», при поданні податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначило суму в розмірі 15 667 626,00 грн., яка сформована на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому правильність формування рядка 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року податковим органом під сумнів не ставилася.

Починаючи з 2 кварталу 2011 року платники податків мають подавати декларацію з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою Наказом ДПА України № 114 від 28.02.2011 (z0397-11) . Згідно даної декларації до рядка 06.6 вносяться такі відомості: "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року).

Матеріали справи свідчать, що декларація з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року позивачем подана до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя вже за новою формою та в рядку 06.6 позивачем включено валові витрати, що були задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року і визначено суму в розмірі 32 575 089,00 грн. (а.с.21-22). Тобто, збитки минулих років є складовою частиною від'ємного значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року, у зв'язку з чим при його переносі в витрати 2 кварталу 2011 року вони перестають бути минулорічними збитками.

Колегія суддів вважає помилковими твердження відповідача у апеляційній скарзі щодо того, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року за 2010 рік.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу України (2755-17) є помилковим.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України (2755-17) розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (2755-17) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ (2755-17) , які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Якщо приймати до уваги думку податкового органу, то включати до декларації 2 кварталу 2011 року будь які показники від'ємного значення 1 кварталу 2011 року було б неможливим.

У нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України (2755-17) законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (2275-17) , визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (2755-17) дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому -у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідачем, в порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірність підстав нарахування позивачу податкових зобов'язань, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В.) від 21.05.12 у справі № 2а-383/12/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.