Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Муравйов О.В. при секретарі судового засідання Лисюк І.О.

за участю представників сторін: позивача - не з'явився,

відповідача - Рябошапко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2011 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р.

у справі № 2а-4235/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Астіка"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

У березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Астіка" (далі - позивач, ТОВ "Астіка") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), в якому просило суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.07.2010 р. № 0000762202/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р., адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.07.2010 р. № 0000762202/0; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач в судове засідання не з'явився, заперечення на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 25.06.2010 р. по 09.07.2010 р., на підставі направлення від 25.06.2010 р. № 962/22.02, згідно наказу від 25.06.2010 р. № 902, посадовою особою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Астіка" з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по зовнішньоекономічному контракту від 08.10.2009 р. № AS 081009 згідно листа АТ "Фортуна-банк" від 11.05.2010 р. № 11352/10, за результатами якої складено акт від 14.07.2010 р. № 700/1-22-20-21631450 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що призвело до ненадходження товару на митну територію України та порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по контракту від 08.10.2009 р. № AS 081009 з компанією "OP Eximenergo Limited" (Кіпр) в сумі 1 960 000 дол. США (15 642 800 грн.).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 27.07.2010 р. було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000762202/0, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 870 055,09 грн.

За результатами оскарження позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.07.2010 р. № 0000762202/0 в адміністративному порядку, зазначене рішення залишено без змін.

Як вбачається з акту перевірки № 700/1-22-20-21631450 від 14.07.2010 р. підставою для застосування до позивача зазначених штрафних (фінансових) санкцій слугували твердження перевіряючого про те, що при взаємозаліку вимог між сторонами контракту не дотримано вимог пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 (z0338-99) , оскільки основною умовою для можливості здійснення взаємозаліку є зустрічні однорідні вимоги між одним і тим же резидентом і нерезидентом, які виникають при виконанні лише експортно-імпортних договорів, а в даному випадку мало місце зарахування зустрічних вимог між трьома контрагентами.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 1 Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (яким встановлено порядок та механізм розрахунків при здійснені суб'єктами експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 08.10.2009 р. між компанією "OP Eximenergo Limited" (Кіпр) (продавець) та ТОВ "Астіка" (покупець) укладено контракт № AS 081009, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує на умовах DDU ЛПДС "Новоград-Волинський" по трубопроводу дизельне паливо літнє Л-0,2-62, ГОСТ 305-82 зі змін. 1-6.

Пунктом 3.1 зазначеного контракту передбачено, що поставка товару по дійсному контракту буде проведена протягом жовтня-листопада 2009 року. Датою поставки вважається дата надходження товару на ЛПДС "Новоград-Волинський" відповідно до акта прийому-передачі.

Згідно з пунктом 4.3 контракту попередня вартість товару складає 5 410 000 дол. США.

На виконання умов вказаного контракту, згідно платіжних доручень в іноземній валюті від 21.10.2009 р. № 2 на суму 1 760 000 дол. США, від 18.11.2009 р. № 3 на суму 100 000 дол. США та від 20.11.2009 р. № 7 на суму 100 000 дол. США, ТОВ "Астіка" перерахувало компанії-нерезиденту передоплату всього в розмірі 1 960 000 дол. США.

24.12.2009 р. між компанією "M.V.E. KFT." (Угорщина) (первинний кредитор), ТОВ "Фактор Ексім" (боржник), компанією "OP Eximenergo Limited" (Кіпр) (новий кредитор), укладено угоду про відступлення права вимоги.

Відповідно до пункту 1.1 вказаної угоди, між первинним кредитором та боржником 20.06.2007 р. укладено контракт № 08/05/07-1. Заборгованість боржника перед первинним кредитором по контракту № 08/05/07-1 від 20.06.2007 р. на дату підписання угоди про відступлення права вимоги складає 3 628 459,15 дол. США.

Згідно угоди про відступлення права вимоги первинний кредитор уступає новому кредитору право вимоги до боржника грошових коштів у розмірі 3 628 459,15 дол. США, яке належить первинному кредитору і виникло по контракту № 08/05/07-1 від 20.06.2007 р.. До нового кредитора переходять всі права, які були у первинного кредитора по відношенню до боржника за контрактом № 08/05/07-1 від 20.06.2007 р.

Відповідно до пункту 1.2 угоди про відступлення права вимоги первинний кредитор, боржник та новий кредитор домовилися про наступне: з дати підписання зазначеної угоди обов'язки боржника по контракту № 08/05/07-1 від 20.06.2007 р. припиняються в повному об'ємі, а право вимоги грошових коштів від боржника в розмірі 3 628 459,15 дол. США переходить до нового кредитора. З дати підписання зазначеної угоди новий кредитор набуває право вимоги оплати грошових коштів від боржника у розмірі 3 628 459,15 дол. США. Боржник бере на себе обов'язки в строк до 31.01.2010 р. погасити заборгованість шляхом перерахування новому кредитору грошові кошти в розмірі 3 628 459,15 дол. США.

28.12.2009 р. ТОВ "Фактор Ексім" (первинний кредитор), ТОВ "Астіка" (новий кредитор) та компанія "OP Eximenergo Limited" (Кіпр) (кредитор) уклали договір про перевід боргу, пунктом 1.1 якого передбачено, що первинний кредитор переводить свій борг (обов'язок по оплаті) по контракту № 08/05/07-1 від 20.06.2007 р. та угоді про відступлення права вимоги від 24.12.2009 р., укладеної між кредитором, первинним кредитором та компанією "M.V.E. KFT.", та зобов'язується оплатити новому боржнику за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник заміняє первинного боржника в зобов'язанні, яке виникло зі вказаної угоди, і приймає на себе обов'язки первинного боржника по договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору про перевід боргу розмір невиконаних зобов'язань первинного боржника по угоді (грошовий борг), які переводяться на нового боржника та приймаються останнім, складає 3 628 459,15 дол. США.

Грошовий борг в розмірі 3 628 459,15 дол. США, згідно пункту 1.3 договору про перевід боргу, повинен бути погашений кредитору новим боржником в строк до 31.01.2010 р.

Таким чином, компанія "OP Eximenergo Limited" (Кіпр) на підставі договору про перевід боргу 28.12.2009 р. є кредитором ТОВ "Астіка" та одночасно боржником за контрактом від 08.10.2009 р. № AS 081009, тобто між сторонами існують зустрічні вимоги.

Так, 01.03.2010 р. між компанією "OP Eximenergo Limited" (Кіпр) (сторона 1) та ТОВ "Астіка" (сторона 2) укладено угоду про залік зустрічних вимог від № 01030, відповідно до якої сторони домовилися провести залік таких зустрічних однорідних вимог, які виникають з контрактів: а) у відповідності з договором про перевід боргу від 28.12.2009 р., ТОВ "Астіка" повинно було в строк до 31.01.2010 р. перерахувати компанії "OP Eximenergo Limited" грошові кошти в розмірі 3 628 459,15 дол. США; сторона 2 оплату стороні 1 не провела. Заборгованість сторони 2 перед стороною 1 станом на 01.03.2010 р. складає 3 628 459,15 дол. США.; б) у відповідності до контракту від 08.10.2009 р. № AS 081009 ТОВ "Астіка" перерахувало компанії "OP Eximenergo Limited" (Кіпр) в якості передплати 1 960 000 дол. США; сторона 1 поставку товару стороні 2 не здійснила. Заборгованість сторони 1 перед стороною 2 станом на 01.03.2010 р. складає 1 960 000 дол. США.

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 (z0338-99) , експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Як слідує з матеріалів справи, вимоги між резидентом і нерезидентом випливають із взаємних зобов'язань.

Так, компанія "OP Eximenergo Limited" має борг перед ТОВ "Астіка" в розмірі 1 960 000 дол. США, в свою чергу ТОВ "Астіка" має борг перед компанією "OP Eximenergo Limited" в розмірі 3 628 459,15 дол. США.

Отже, вимоги між резидентом і нерезидентом є однорідними, тобто обидві вимоги виражені у грошовому виражені доларах США, строк виконання за зустрічними вимогами настав, що у свою чергу свідчить про правомірність припинення зобов'язань між компанія "OP Eximenergo Limited" та ТОВ "Астіка" шляхом зарахування зустрічних вимог.

Таким чином висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по контракту № AS 081009 від 08.10.2009 р. є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Беручи до уваги вищезазначені правові норми, встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у справі № 2а-4235/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.