Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Руденко Н.В., Трещова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим про визнання дій протиправними та скасування рішень, -

В квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" (далі ТОВ "Дієса") пред'явило позов до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим про визнання дій Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим щодо визнання ТОВ "ДІЄСА" особою, що ввела продукцію в обіг, протиправними та скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№ 2, 3, 4 від 17 грудня 2012 року, №№ 5, 6 від 18 січня 2013 року, рішень про внесення змін до рішення чи скасування рішення №№ 7, 8 від 22 січня 2013 року, № 9 від 11 лютого 2013 року, № 13 від 21 лютого 2013 року, постанов про накладення штрафних санкцій №№ 2, 3 від 29 січня 2013 року, № 7 від 12 лютого 2013 року, № 9 від 22 лютого 2013 року, № 17 від 14 березня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ТОВ "Дієса", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу відправити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 20 листопада 2012 р. відповідно до направлення від 19 листопада 2012 року № 00000044, спеціалістами Держспоживінспекції в АРК було проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції у ТОВ "ДІЄСА" магазин "Ельдорадо" (АРК, м. Сімферополь, вул. Кірова, 27), предметом якої була велика та дрібна побутова техніка

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 20 листопада 2012 року № 00000031, яким встановлені порушення у маркуванні вказаної продукції, що є порушенням статті 5 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Держспоживінспекцією в АРК на підставі рішення про відбір зразків продукції № 1 від 21 листопада 2012 року, було відібрано зразки продукції (8 найменувань).

За результатами випробувань, які проводились ПАТ "Завод "Фіолент", були отримані протоколи випробувань 8 одиниць товару, відповідно до яких жодна із продукції не відповідала встановленим вимогам Технічних регламентів та ДСТУ ІЕС 60335-2-35:2004 "Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека".

Як наслідок, Держспоживінспекцією в АРК були винесені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів на 8 видів техніки №№ 2, 3 від 17 грудня 2012 року щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони представлення продукції на ринку та приведення продукції у відповідність, з встановленими строками виконання - 10 робочих днів.

17 грудня 2012 року відповідачем було винесено рішення № 4 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом заборони надання продукції (електрична піч "Saturn" ST-EC 1076) на ринку.

Разом з цим, при виявлені порушень вимог Технічного регламенту, Держспоживінспекцією в АРК були винесені проекти рішень на продукцію, яка не увійшла до переліку тієї, яка була відібрана для проведення експертизи (5 найменувань), та у зв'язку з невиконанням проектів рішень у встановлені строки були винесені рішення №№ 5, 6 від 18 січня 2013 року щодо приведення продукції у відповідність та обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони з встановленими строками виконання - три робочих дні.

У визначені строки від позивача інформації про виконання рішень №№ 2, 3, 4 від 17 грудня 2012 pоку, №№ 5, 6 від 18 січня 2013 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів до Держспоживінспекції в АРК не надійшло, про що були складені відповідні довідки про результати аналізу виконання рішень від 18 січня 2013 року та від 04 лютого 2013 року.

22 січня 2013 року Держспоживінспекцією в АРК були винесені рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення №№ 7, 8.

Відповідно до рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення № 7 від 22 січня 2013 року були внесені зміни до рішення про заборону надання продукції на ринку № 4 від 17 грудня 2012 року шляхом вилучення продукції з обігу.

Відповідно до рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення № 8 від 22 січня 2013 року були внесені зміни до рішень про обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони представлення продукції на ринку та про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами №№ 2, 3 від 17 грудня 2012 року шляхом заборони надання продукції на ринку.

11 лютого 2013 року Держспоживінспекцією в АРК було винесене рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення № 9.

Згідно рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішення № 9 від 11 лютого 2013 року були внесені зміни до рішень про обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами №№ 5, 6 від 18 січня 2013 року шляхом заборони надання продукції на ринку.

У зв'язку з невиконанням рішення № 8 від 22 січня 2013 року відповідачем було винесено рішення № 13 від 21 лютого 2013 року про внесення змін до рішення чи скасування рішення, яким було застосовано обмежувальний захід у вигляді вилучення продукції з обігу зі строком виконання 5 робочих днів.

05 березня 2013 року на адресу Держспожичвінспекції в АРК надійшло повідомлення про виконання рішення № 13 від 21 лютого 2013 року з додатками, проте підтверджувальних документів щодо вилучення продукції з обігу вказане повідомлення не містило, з огляду на що було складено довідку від 07 березня 2013 року про часткове виконання рішення, яке не може бути результативним.

На підставі встановлених фактів невиконання рішень, наказу № 51-о від 12 березня 2013 року та направлення на проведення перевірки від 12 березня 2013 року № 00000090, Держспоживінспекцією в АРК 12 березня 2013 року було проведено перевірку стану виконання суб'єктом господарювання - ТОВ "Дієса", магазин "Ельдорадо" (АРК, м. Сімферополь, вул. Кірова, 27) рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (№ 13 від 21 лютого 2013 року).

При здійсненні перевірки було встановлено, що суб'єктом господарювання рішення № 13 від 21 лютого 2013 року не виконано, в результаті чого за порушення вимог пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" 14 березня 2013 року Держспожичвінспекцією в АРК винесено постанову про накладання штрафних санкцій № 17, якою позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25 500 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, позовну заяву в частині позовних вимог про скасування постанов про накладення штрафних санкцій №№ 2, 3 від 29 січня 2013 року, № 7 від 12 лютого 2013 року, № 9 від 22 лютого 2013 року залишено без розгляду на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України в зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, прийшов до висновку, що ТОВ "Дієса" порушені норми діючого законодавства відносно нанесення національного знака відповідності, що безспірно підтверджується протоколами випробувань, ним не виконані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, на підставі чого до останнього відповідачем правомірно були застосовані штрафні санкції.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із правовою позицією суду апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 7 статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон України № 2735-VI (2735-17) ) передбачено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Закону України № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходи щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 2735-VI передбачено, що суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 44 Закону України № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: " 1" введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; " 2" введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 4 статті 44 Закону України № 2735-VI до суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі: " 1" невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у частині першій статті 28 цього Закону, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів; " 2" невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Абзацом 6 частини 5 статті 44 Закону України № 2735-VI передбачено, що рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Із системного аналізу вказаних вище норм законодавства та встановлених фактів колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає вірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що перевірками стану виконання рішень №№ 2, 3, 4 від 17 грудня 2012 року, №№ 5, 6 від 18 січня 2013 року, №№ 7, 8 від 22 січня 2013 року, № 13 від 21 лютого 2013 року доведено факт невиконання вказаних рішень про що складені відповідні протоколи, акти з зафіксованими порушеннями, а саме продовженням реалізації продукції, та винесено постанову про накладання штрафних санкції.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що від позивача на адресу Держспоживінспекції в АРК не надходило повідомлень про виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів, за виключенням одного повідомлення, яке надійшло на адресу відповідача 25 лютого 2013 року, проте додатків до повідомлення, які б підтверджували факт виконання рішень, надано не було.

Посилання позивача на ту обставину, що він не може вважатьсь особою, що ввела продукцію в обіг, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає безпідставними з тих підстав, що відповідно до частини 7 статті 8 Закону України № 2735-VI у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

З акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття заходів від 12 березня 2013 року № 00000012 та з протоколу № 00000054 від 12 березня 2013 року, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови № 17 вбачається, що позивач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну), тобто до 12 березня 2013 року, не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію, а тому позивач вважається особою, що ввела продукцію в обіг.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, та прийшли до вірного висновку, що відповідач застосовуючи санкції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.