Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С., Іваненко Я.Л., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 17.05.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області з вимогами про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 17.05.2013 р. позовні вимоги задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області щодо відмови у перерахунку розміру призначеного ОСОБА_2 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді Апеляційного суду Черкаської області. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області здійснити з 22.04.2013 р. перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді Апеляційного суду Черкаської області з доплатою за виконання адміністративних обов'язків. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області при збільшенні передбаченого законом розміру мінімальної заробітної плати здійснювати перерахунок ОСОБА_2 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді Апеляційного суду Черкаської області з доплатою за виконання адміністративних обов'язків.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013 р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області у справі залишено без задоволення, а постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 17.05.2013 р. у справі залишено без змін.

У касаційній скарзі представник УПФ з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує на те, що судами невірно застосовано чинне законодавство щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а також зазначає, що судом помилково задоволено позовні вимоги, що зобов'язання здійснити певні дії в майбутньому.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.12.2010 р. позивач звільнений у відставку з посади заступника голови апеляційного суду Черкаської області.

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок розміру призначеної йому грошової допомоги у відповідності до заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді та відповідної довідки Апеляційного суду Черкаської області № 0-151 від 19.04.2013 р.

Відповідач листом від 25.04.2013 р. відмовив у здійсненні перерахунку з посиланням на положення ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічна норма була закріплена і в ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI (2453-17) ), який набрав чинності з 30.07.2010 р. Відповідно до вказаної норми щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Разом з тим, Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (3668-17) , який набрав чинності з 01.10.2011 р., частину третю і п'яту статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (ч. 3 ст. 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (ч. 5 ст. 138 Закону).

Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Спір у справі виник щодо величини, з якої нараховується довічне грошове утримання позивача, а саме заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Враховуючи зміст вказаних норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що розрахунок розміру довічного грошового утримання позивача слід здійснювати з заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Слід зазначити, що положення частини третьої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 08 липня 2011 року N 3668-VI (3668-17) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року N 3-рп/2013 (v003p710-13) .

Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) або якщо була порушена встановлена Конституцією України (254к/96-ВР) процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Предметом цього спору є перерахунок довічного грошового утримання судді з квітня 2013 року, а отже на момент виникнення спірних відносин їх правове регулювання здійснювалося відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 08.07.2011 р. № 3668-VI (3668-17) .

Однак, колегія суддів не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій стосовно зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області при збільшенні передбаченого законом розміру мінімальної заробітної плати здійснювати перерахунок ОСОБА_2 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді Апеляційного суду Черкаської області з доплатою за виконання адміністративних обов'язків, оскільки таке зобов'язання відповідача ґрунтується на нормах закону та не може бути визначене судом на майбутнє.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність виключення з резолютивної частини постанови суду першої інстанції четвертого абзацу.

Доводи касаційної скарги інших висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального права, однак рішення судів підлягають зміні у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області задовольнити частково,

Змінити постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 17.05.2013 р., виключивши з резолютивної частини четвертий абзац про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області при збільшенні передбаченого законом розміру мінімальної заробітної плати здійснювати перерахунок ОСОБА_2 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з доплатою за виконання адміністративних обов'язків.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013 р. у відповідній частині скасувати.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237- 244 Кодексу адміністративного судочинства України.