ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"03" вересня 2014 р. К/800/37810/14
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.,
Малиніна В.В., Олендера І.Я.
за участю секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року по справі № 813/6179/13-а
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Управління ПФУ)
до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області
третя особа ОСОБА_4
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2012 року Управління ПФУ звернулось до суду з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третя особа ОСОБА_4 про визнання дій протиправними.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем на виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-2725/2008 здійснено перерахунок та доплату ОСОБА_4 пенсії в сумі 30141,77 грн., що підтверджено платіжним дорученням № Д2705 від 22 червня 2011 року.
Проте, вимогою державного виконавця від 15 червня 2012 року позивача зобов'язано провести перерахунок та доплату стягувачу відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 травня 2012 року № 1012, яким проведено розрахунок пенсії без врахування максимального розміру, визначеного законодавством про державний бюджет на 2007 - 2008 роки та пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п)
з врахуванням яких призначались та виплачувались пенсії військовослужбовцям.
Позивач вважає дії державного виконавця щодо направлення вимоги від 15 червня 2012 року та висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 травня 2012 року № 1012 для виконання протиправними.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління ПФУ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що Львівським окружним адміністративним судом 26 грудня 2008 року по справі № 2а-2725/08/1370 за позовом ОСОБА_4 до ГУ ПФУ у Львівській області, ДПА у Львівській області про визнання протиправними рішень та стягнення заборгованості з виплати пенсії ухвалено постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо неправильного перерахунку позивачу пенсії без врахування надбавки до грошового забезпечення у вигляді надбавки за безперервну службу визнано протиправними, зобов'язано ДПА у Львівській області провести перерахунок грошового забезпечення позивача з врахуванням надбавки з моменту призначення, тобто, з 5 травня 2005 року, а також здійснити доплату різниці між отриманою пенсією і виплаченою одноразовою грошовою допомогою та сумою перерахованої пенсії.
Додатковою постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2009 року пункт 4 резолютивної частини зазначеної вище постанови від 26 грудня 2008 року викладено в іншій редакції, згідно якої ГУ ПФУ у Львівській області зобов'язано провести перерахунок та доплату пенсії ОСОБА_4 з врахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 50% грошового забезпечення, з 26 квітня 2007 року за весь період нарахування пенсії".
18 травня 2011 року Львівським окружним адміністративним судом у даній справі видано виконавчий лист.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області 20 травня 2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 26603653.
Управлінням ПФУ на виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-2725/2008 здійснено перерахунок та доплату ОСОБА_4 пенсії в сумі 30141,77 грн., що підтверджено платіжним дорученням № Д2705 від 22 червня 2011 року.
Стягувачем ОСОБА_4 подано державному виконавцю заперечення щодо проведеного розрахунку Управлінням ПФУ, оскільки такий не відповідає резолютивній частині судового рішення.
Постановою державного виконавця від 5 березня 2012 року ВП № 26603653 призначено експерта для участі у виконавчому провадженні.
На вирішення експерту було поставлено питання про надання письмового висновку з питань розміру донарахованої пенсії ОСОБА_4, що підлягає доплаті, відповідно до вимог виконавчого листа № 2а-2725/2008, виданого Львівським окружним адміністративним судом 18 травня 2011 року.
Висновком економічного експертного дослідження від 31 травня 2012 року № 1012 встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_4, з врахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 50% грошового забезпечення, з моменту звернення за перерахунком, тобто з 26 квітня 2007 року за весь період нарахування пенсії становить 632896,99 грн. Різниця між розрахованою сумою пенсії ОСОБА_4 експертом та нарахованою позивачем за період з 26 квітня 2007 року по 31 травня 2012 року становить 241897,57 грн.
Відповідачем направлено позивачу копію висновку № 1012 від 31 травня 2012 року економічного експертного дослідження складеного експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Кудлатим О.М. та зобов'язано позивача у строк до 22 червня 2012 року здійснити перерахунок та доплату пенсії ОСОБА_4 згідно вказаного висновку.
Відмовляючи Управлінню у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, суди виходили з того, що дії відповідачів при направленні вимоги від 15 червня 2012 року та щодо зобов'язання позивача провести перерахунок та доплату пенсії ОСОБА_4 згідно висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 травня 2012 року № 1012 вчинені з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14)
та передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції погодитись не може. Вважає дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області щодо направлення вимоги від 15 червня 2012 року та висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 травня 2012 року № 1012 для виконання є протиправними з огляду на наступне.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
) встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судове рішення, що набрало законної сили, зокрема, виконується у порядку встановленому Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (606-14)
(далі - № 606-ХІV).
Відповідно до статті 1 Закону № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" (1522-2006-п)
функції з призначення і виплати пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12)
передані органам Пенсійного фонду України.
Статтею 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12)
, пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України.
Судами встановлено, що Управлінням ПФУ на виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-2725/2008 здійснено перерахунок та доплату ОСОБА_4 пенсії в сумі 30141,77 грн., що підтверджено платіжним дорученням № Д2705 від 22 червня 2011 року.
Згідно із частиною 1 статті 13 Закону № 606-ХІV для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Державним виконавцем у зв'язку з необхідністю з'ясування розміру пенсії, що підлягає перерахунку та виплаті на користь стягувача, згідно із виконавчим документом, для участі у виконавчому провадженні 5 березня 2012 року винесено постанову про призначення експерта, спеціаліста, який має необхідні знання у відповідній галузі.
При цьому державний виконавець виконує виконавчі документи, а не висновок експерта, спеціаліста, який носить рекомендаційний характер.
Тобто, у державного виконавця відсутні повноваження своєю вимогою зобов'язувати Управління здійснювати перерахунок пенсії на підставі висновку експерта і при цьому визначати розмір пенсії та суму виплати, визначену у висновку експерта.
Відповідач зобов'язуючи позивача здійснити перерахунок та доплату пенсії ОСОБА_4 згідно вказаного висновку експерта, по суті змінив резолютивну частину постанови суду на стягнення суми за відсутності на це повноважень.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Управління про визнання протиправними дій державного виконавця при направленні Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області вимоги від 15 червня 2012 року № 09.01-45/235/В3-8468 та висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 травня 2012 року № 1012 підлягають задоволенню.
Позов в частині вимог про заборону державному виконавцю зобов'язувати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчиняти будь-які дії згідно з висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 травня 2012 року № 1012 задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав та інтересів осіб на майбутнє, лише виходячи з презумпції порушення їх в майбутньому, є безпідставним.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року скасувати.
Ухвалити нову постанову.
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державного виконавця при направленні Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області вимоги від 15 червня 2012 року № 09.01-45/235/В3-8468 та висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 травня 2012 року № 1012.
В частині позовних вимог про заборону державному виконавцю зобов'язувати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчиняти будь-які дії згідно з висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 травня 2012 року № 1012 відмовити.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
Головуючий
Судді
|
Ємельянова В.І.
Малинін В.В.
Олендер І.Я.
|