2а-9858/11/2070 Про скасування податкових повідомлень-рішеньта стягнення суми податку на додану вартість - 24.07.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основянської міжрайнної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. по справі № 2а-9858/11/2070

за позовом Приватного підприємства фірма "Бона"

до Основянської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішеньта стягнення суми податку на додану вартість,

Приватне підприємство фірма «Бона» (далі - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у даній справі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова №0000041620/0 від 16.02.2007 р., №0000051620/0 від 19.02.2007 р., №0000061620/0від 18.04.2007 р., №0000071620/0 від 18.05.2007 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість та в деклараціях за звітні періоди з березня 2006 по листопад 2006р. ним було заявлено до відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 3 067 568,00 грн.

Достовірність даних декларації з ПДВ та розрахунку бюджетного відшкодування за березень, квітень, травень, серпень, жовтень 2006р. перевірена податковим органом, про що складено відповідні довідки від 25.07.2007р. № 369/232/23916606, №369/232/23916606, від 08.09.2006р. № 564/232/23916606, від 15.12.2006р. № 1392/2312/23916606, від 24.02.2007р. № 634/16-008/23916606.

З зазначених довідок вбачається, що порушень в оподаткуванні господарських операцій за насідками яких сформовано заявлену до відшкодування суму ПДВ,податковим органом не встановлено.

За результатами проведення документальних перевірок позивача, податковим органом встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 та п.п.7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» та складено акти від 15.02.2007р. № 527/16-008/23916606, від 16.02.2007р.№ 557/16-008/23916606, від 17.04.2007р. № 1443/161/23916606 та від 17.05.2007р. № 1853/16-008/23916606.

На підставі зазначених актів перевірок податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення від 16.02.2007р. №0000041620/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2006 року на 164025,90грн., за квітень 2006 року на 83223,45грн., за травень 2006 року на 309996,68грн.

податкове повідомлення-рішення № 00051620/0 від 19.02.07 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2006 року на 253789,00грн. та за липень 2006 року на 557960,00грн..

податкове повідомлення-рішення №0000061620/0 від 18.04.2007 р. про зменшення бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на 464202,00 грн. та за вересень 2006 року 485744,0.;

податкове повідомлення-рішення №000071620/0 від 18.05.2007 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006 року на 255367,00 грн.

Висновки відповідача про необхідність зменшення сум бюджетного відшкодування засновані на неможливості проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника та порядку розрахунків між підприємствами-постачальниками.

Загальна сума бюджетного відшкодування, яка була зменшена спірними податковими повідомленнями-рішеннями склала - 2574308,03грн., в тому числі 164025,90грн. (за березень 2006 року), 83223,45грн. (за квітень 2006 року), за травень 2006 року на 309996,68грн. (за травень 2006 року), 253789,00грн. (за червень 2006 року), 557960,00грн. (за липень 2006 року), 464202,00грн. (за серпень 2006 року), 485744,00грн. (за вересень 2006 року), 255367,00грн. (за жовтень 2006 року).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції.

ПДВ є непрямим податком, який включається продавцем до ціни товару (роботи), отримується ним і сплачується до бюджету за результатами звітного податкового періоду відповідно до п.п. 7.7 ст.7 цього Закону. Сплата ПДВ на користь особи, яка зобов'язана його нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету припиняє податкові зобов'язання покупця товару (роботи) за цими правовідносинами перед бюджетом.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених)платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбання товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

З податкових декларацій, вбачається, що при визначені суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, позивачем було враховано податкові зобов'язання за експортними операціями.

Так згідно з контрактом на загальну суму 1 125 000,00 дол. США від 06.05.2005р. № Д-1/2 укладеним між ПП « Бона» та OFFSET DEALS, INC. USA на поставку латуні ливарної у чушках марки ЛС (ДСТУ 3473-96, ГОСТ 10-20-97) на умовах поставки FCA, м. Харків, вул.. Чугуївська,78, оплата здійснюється в доларах США на розрахунковий рахунок продавця, ППФ «Бона» експортувала латунь ливарну у чушках, прутки бронзові та труди бронзові на загальну суму 823 176,59 дол. США.(т.7 а.с.107-115)

15.12.2005р. між позивачем та OFFSET DEALS, INC. USA укладено контракт Д-45/3 за умовами якого позивач продав латунь ливарну в чушках, прутки бронзові. (т.7 а.с.116-164)

Валютна виручка отримана в повному обсязі та в установлені законодавством терміни.

Судом встановлено, що ПП « Бона» застосувало пільги по оподаткуванню згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України « Про податок на додану вартість» в частині застосування нульової ставки відповідної операцій по продажу товарів, вивезених (експортованих) платником податку за межі митної території України.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України « Про податок на додану вартість» товари вважають експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Державним органом, уповноваженим здійснювати контроль за реальністю експортних операцій та правильністю документального їх оформлення є органи митного контролю

Під час здійснення митного оформлення митними органом не встановлено порушення з боку позивача, про що свідчать печатки на всіх наданих ВМД.(т.7 а.с.165-250)

Валюта за контрактом з фірмою OFFSET DEALS, INC. USA одержана на рахунки позивача своєчасно і в повному обсязі, що підтверджується відповідними банківськими виписками та актом планової виїзної перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 17.05.2007р. Заборгованість по контрактам не числиться, дані відповідають бухгалтерському обліку.

Таким чином позивачем пільги по оподаткуванню згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України « Про податок на додану вартість" в частині застосування нульової ставки відносно операцій по продажу товарів, вивезених (експортованих) платником податку за межі території України, застосовані законно.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на довідку Інтерполу США про те, що контрагент позивача за фінансового господарськими операціями компанія OFFSET DEALS, INC. USA не значиться зареєстрованою в США колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи, та крім того не є належним доказом по справі щодо факту реєстрації компанії.

Колегія суддів зазначає, що органи Інтерполу за своїм статусом не є спеціально уповноваженим органом з питань реєстраційної політики, а тому відомості зазначені в цій довідки не можуть вважатися достовірними.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем самостійно вживалися заходи щодо отримання належної інформації стосовно реєстрації фірми контрагента, про що свідчать листи позивача до відділу Укрбюро Інтерполу в Харківській області та відповідь на них від 18.07.2009р., народного депутата Петренка В.М. (т.7 а.с.102-105)

Листом від 17.10.2008р. №18148/Лц Міністр внутрішніх справ України Луценко Ю.В. на звернення народного депутата Петренка В.М. « Про перевірку фірми OFFSET DEALS, INC. USA» повідомив, що за результатами додаткової перевірки Імміграційною та Митною службою США підтверджено факт реєстрації 24.04.2000р.ж у штаті Делавар фірми з назвою OFFSET DEALS, INC. USA.(т.7 а.с.106)

Також згідно матеріалів надісланих листом Служби внутрішніх доходів США від 09.07.2010р. № 3547845, на який посилається відповідач, зазначено, що американська компанія OFFSET DEALS, INC. USA має ідентифікаційний номер платника та подавала декларацію з податку на прибуток в США в періодах, що підлягали перевірці.

Також в матеріалах справи міститься виписка з реєстру Державного секретаря Штата Делавер (станом на 10.04.2007р.), яким була здійснена реєстрація фірми. На виписці із реєстру відповідно до вимог Гаагської конвенції від 05.10.1961р. до якої Україна приєдналася 22.12.2003р. проставлений апостиль, який підтверджує дійсність офіційного документу, виданого на території США.(т.7 а.с.89-101)

Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-5425/08/2070 (яка набрала законної сили) за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова до ПП фірми "Бона", OFFSET DEALS, INC. USA про визнання недійсним зобов'язання, судом встановлено, що всі угоди між сторонами мали реальний характер. Твердження апелянта про те, що контрагент позивача (OFFSET DEALS, INC. USA) не існує, оскільки не перебуває на обліку урядових (неурядових) структур США належними доказами не доведене.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 р. прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Основянської міжрайнної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. по справі № 2а-9858/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.