Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.,

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. по справі № 2а-1870/651/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області

до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Путивльському районі Сумської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі, звернулося до суду з позовом до Путивльського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, в якому просив суд:

- зобов'язати відповідача прийняти до заліку та включити до актів за жовтень-грудень 2011 року витрати, пов'язані з виплатою щомісячної державної адресної допомоги та витрати з виплати та доставки на загальну суму 43821 грн. 71 коп.

Свої вимоги мотивував тим, що при складанні актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та узгодженні загальних сум витрат, що підлягають відшкодуванню, складаються таблиці розбіжностей, в яких відображені суми витрат, що не взяті Фондом до заліку для відшкодування сум витрат Пенсійного фонду. Відповідачем підписані акти звірки за жовтень - грудень 2011 р. з таблицею розбіжностей в сумі 43821 грн. 71 коп.

Путивльське відділення ВВД ФССНВВПЗУ не визнано та не прийнято до відшкодування суми витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 43821 грн. 71 коп.

Позивач зазначає, що відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачає обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків, здійснювати виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Крім того, державна адресна допомога, виплати якої здійснюються за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, включається до витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому на його думку звернення до відповідача щодо відшкодування понесених витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги, витрат на виплату допомоги на поховання, було правомірним. Однак, відповідач відмовляється прийняти до відшкодування зазначені витрати.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що УПФУ в Буринському районі за жовтень-грудень 2011р. були здійснені витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги, які не прийняті до заліку, а саме: за жовтень 2011 р. -14931,50 грн. (а.с.12); за листопад 2011 року -14259 грн. 30 коп. (а.с.13); за грудень 2011 року -14630 грн. 91 коп. (а.с.14).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно не прийнято до відшкодування витрати на виплату державної адресної допомоги, пенсії та витрати з її виплати і доставки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. "г" та "д"п.1 ч.1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі по тексту Закону №1105), у разі настання страхового випадку страховик, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Однією з підстав обґрунтування правомірності своїх вимог, додатково посилаючись на лист Міністерства фінансів України від 13.05.2008 року за №31-19030-12-5/17228, позивач, вказує саме на цю норму. Враховуючи зазначене, Постанову №265 (265-2008-п) , Постанову №198 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (надалі - Постанова №198) та положення Порядку, позивач вважає, що обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження здоров'я при настанні страхового випадку, зокрема виплати йому пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на Фонд соціального страхування, а тому саме він повинен відшкодовувати органу Пенсійного фонду суми щомісячної державної адресної допомоги, витрати, понесені на виплату щомісячної державної адресної допомоги, а також підвищення до пенсії або державної соціальної допомоги.

Однак, колегія суддів не погоджується з даною позицією позивача.

УПФУ в Буринському районі помилково обов'язок Фонду соціального страхування щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку поєднує з обов'язком нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги особам, яким призначено пенсії по інвалідності, а також підвищення до пенсії або державної соціальної допомоги особам, яким призначено пенсії по інвалідності. Норми Закону №1105 (1105-14) , що є спеціальними нормами, які регулюють відносини державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема стаття 21, не передбачає таких витрат Фонду як виплата щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії або державної соціальної допомоги особам, яким призначено пенсії по інвалідності. Останні передбачені відповідно Постановою №265 (265-2008-п) та Постановою №198.

В той же час, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1105 (1105-14) передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом (1105-14) законодавчі та інші нормативні правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Постанови №265 (265-2008-п) та Постанови №198 суперечать приписам Закону №1105 (1105-14) , а тому застосовувати їх не можна, до того ж в них не передбачено самого порядку відшкодування даних витрат. Згідно п. 6 Прикінцевих положень Закону №1105 (1105-14) до прийняття відповідного закону, до пенсій, передбачених цим Законом (1105-14) , установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення " (1788-12) .

Крім того, варто зазначити, що Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Пункт 2 вказаного Порядку визначає механізм відшкодування саме на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно п.7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Як вбачається з вищевказаних положень Порядку, перерахування коштів до Пенсійного фонду здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на централізованому рівні.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відшкодування позивачу витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги за період з жовтня по грудень 2011 року повинно відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на централізованому рівні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти до відшкодування суми витрат Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 43821 грн. 71 коп., про що скласти та підписати акт звірки розрахунків, є безпідставними.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 05.03.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. по справі № 2а-1870/651/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.