Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10. 2013 р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор"

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській областіпро визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу, -

30.04.2013 р. з позовом про визнання незаконними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області (далі Інспекція) щодо прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 47/кч від 16.04.2013 р. звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Новатор" (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що відомості зазначені у декларації про готовність об'єкта не є недостовірними, а отже до Товариства не може бути застосовано штраф. Посилаючись на відсутність правопорушення в своїх діях, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 р. відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 р. рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції про накладення штрафу в розмірі 51615 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, Інспекція звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому, скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 11.04.2013 р. Інспекцією проведено позапланову перевірку, за наслідками якої складено акт, в якому зроблено висновок про порушення Товариством статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (466-2011-п) та постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (461-2011-п) , що виявилося у поданні недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Недостовірність даних у поданій Товариством декларації про готовність об'єкта до експлуатації виявилось в неправильній інформації щодо головного інженера проекту, адреси об'єкту, його загальної площі та договору оренди земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт.

В той же день складено протокол № 1-1-11/11 про вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 6 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та винесено припис № 2-1-11/11, яким зобов'язано Товариство привести у відповідність до нормативно-правових актів документацію на будівельні роботи і внести зміни в Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації в строк до 11.05.2013 р.

16.04.2013 р. Інспекцією прийнято постанову № 47/Кч, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення щодо наведення недостовірних даних у декларації та накладено штраф в розмірі 51 615,00 грн.

Позивач, не заперечуючи щодо наявності у декларації про готовність об'єкта до експлуатації недостовірної інформації, послався на те, що ним були припущені при заповненні декларації технічні помилки та описки.

Здійснивши аналіз Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) , постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (466-2011-п) та постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (461-2011-п) суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при здійсненні перевірки та під час складання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийнятті постанови про накладення штрафу, Інспекція діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах своїх повноважень та з урахуванням всіх обставин справи.

Водночас, суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що недоліки поданої позивачем декларації не дають підстав для застосування до Товариства передбачених Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) санкцій.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 р. скасувати, залишивши в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 р.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.