Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5.12.2013 р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем торг ТПК"

до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області

про визнання протиправним та скасування повідомлення про зміну класу професійного ризику, -

26.07.2013 р. з позовом про визнання протиправним та скасування повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем торг ТПК" (далі - Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області (далі Фонд) змінено клас професійного ризику виробництва з 41 на 67. Посилаючись на безпідставність такої зміни, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 р. відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5.12.2013 р. рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

Не погодившись з судовим рішенням, Фонд звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому, скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що Товариство є юридичною особою і здійснює діяльність за КВЕД-2010, 05.10 - добування кам'яного вугілля.

Фондом в адресу Товариства направлено повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва № 2375 від 23.07.2013р., в якому відповідач проінформував позивача про те, що йому встановлено 67 клас у зв'язку зі вступом в дію 01.01.2012 р. національного класифікатора України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" № 457 від 11.10.2010 р. (vb457609-10) , відповідно до якого вид діяльності Товариства визначено за новим кодом - 05.10 "Добування кам'яного вугілля", а розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування змінений і становить 49,7 %.

Статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон № 1105-XIV (1105-14) ) обумовлено, що визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.2012 р. затверджено Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.2012 р. № 237 (237-2012-п) (далі Порядок № 237).

Відповідно до додатку до Порядку № 237 (237-2012-п) до 67 класу професійного ризику виробництва віднесено добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля), а до 41 класу - добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля).

Таким чином, законом обумовлено, що у випадку, коли суб'єкт господарювання здійснює видобування кам'яного вугілля відкритим способом йому встановлюється 41 клас професійного ризику виробництва, а у випадку здійснення видобування кам'яного вугілля не відкритим способом, а іншими способами, встановлюється 67 клас.

Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цим приписам закону Фонд соцстрахування, заперечуючи проти адміністративного позову, не надав доказів, які спростовують твердження Товариства про те, що позивачем здійснюється відкрите добування кам'яного вугілля, та навпаки, не здійснюються видобування вугілля іншими способами.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5.12.2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.