2а-1670/10321/11 Про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - 18.07.2012 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2012р. по справі № 2а-1670/10321/11

за позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

до Публічного акціонерного товариства "Лтава"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 р. позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства " Лтава" на користь управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави не відшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 в розмірі 40930,29 грн.

Відповідач, ПАТ "Лтава", не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, дослідив докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Лтава" перебуває на обліку як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, у тому числі тих, що призначені отримувачам на пільгових умовах за списком №2.

За листопад, грудень 2010р. відповідачем не відшкодовані витрати на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, у сумі 40930,29 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не відшкодовані витрати за листопад, грудень 2010р., в зв'язку з чим зазначена суму підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та п.6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. (z0064-04) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи повинні відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , а саме призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи те, що розрахунки понесених позивачем сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за страхованим особам відповідно до п. п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" належним чином у встановлені законом строки надсилались відповідачу, а відповідачем не подано доказів здійснення добровільного виконання правомірних вимог органу пенсійного забезпечення, колегія суддів підтверджує правильність висновків суду першої інстанції що покладені в основу оскаржуваної постанови по даній справі.

Посилання відповідача на частину 3 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою встановлено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (01 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 Закону, в зв'язку з чим відповідач вважає, що особи, які у нього працювали, мали право на призначення пенсії згідно ст. 100 Закону, які на дату введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) (01 січня 1992 року) мали повний стаж на роботах, який дає право на пільгову пенсію, тому позивачем було неправомірно призначено пенсії зазначеним особам на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

Пунктом "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При цьому частиною 4 ст. 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно п. 1 постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-XII (1931-12) Закон України «Про пенсійне забезпечення» введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року. Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Виходячи з аналізу наведених вище норм, колегія суддів приходить до висновку, що особа, яка до 01 січня 1992 року (тобто до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) ) набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (v1173400-56) і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) згідно із ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Крім того, з листа УПФУ Октябрського рапйону в м. Полтаві вбачається, що пенсії ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_1,, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_12 призначені відповідно до ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" щодо

До того ж, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про недотримання позивачем строків звернення до суду з вимогами у даній справі.

Так, Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-7 (z1096-10) , зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 12.11.2010 за № 1096/18391 (z1096-10) , затверджено Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1.1 постанови цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України заяв платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, оскарженні рішень про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"; скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною дванадцятою статті 25 Закону.

Зі змісту наведеної норми слідує, що зазначений порядок не поширюється на процедуру подання та розгляду скарг з приводу відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, тому до вимог по даній справі не слід застосовувати положення ч. 4 ст. 99 КАС України, за якою, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Крім того, за загальним правилом строк позовної давності слід встановлювати з моменту коли особа могла або мала дізнатися про порушення власних прав чи інтересів. У справі за зверненням органу державної влади - з моменту, коли таким органом було встановлено обставини чи факти, що порушують публічний інтерес.

З матеріалів даної справи слідує, що документи, які стали підставою для постановлення позовних вимог у давній справі були отримані Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві 01.09.2011 р. Враховуючи дату звернення позивача до суду (17.12.2011 р.), колегія суддів відхиляє твердження апелянта про порушення позивачем 6-ти місячного строку для звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.