Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Стрелець Т.Г. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі № 2а-25575/09/1270 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Алчевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Попаснянського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Старобільського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення коштів, -

У вересні 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулась із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Алчевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Попаснянського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Старобільського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 9617,50 грн. та 19235,00 грн. штрафу відповідно до рішення від 27.07.2009 р. № 177.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь Державного бюджету України економічні санкції у розмірі 3918,19 грн. В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вказані рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до частини 2 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі посвідчення від 10.07.2009 р. № 364 Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області здійснила планову перевірку дотримання Відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Луганській області у період з 01.01.2008 р. по 13.07.2009 р. порядку встановлення та застосування плати (тарифів) на платні послуги, за результатами якої складено акт від 24.07.2009 р. № 364.

Внаслідок перевірки виявлено необґрунтоване стягнення плати за дострокове виконання запиту для оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, у той час, як запит було виконано у звичайному режимі; стягнення плати за термінове виконання запитів при фактичному наданні послуг протягом десяти робочих днів; при врахуванні передбаченої пільги у розмірі 50% завищення плати за послуги з оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон; завищення плати за переоформлення паспорта громадянина для виїзду за кордон у зв'язку з його втратою; стягнення плати за оформлення проїзного документа для дитини, а також за внесення відомостей про дітей до паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що законодавчо не передбачено. Так, загальна сума необґрунтованої виручки склала 3918,19 грн.

17.07.2009 р. на підставі посвідчення від 08.07.2009р. № 355 позивачем здійснена планова перевірка дотримання сектором у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області за період з 01.01.2008 р. по 14.07.2009 р. державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів (плати) на платні послуги, та складений акт від 17.07.2009 р. № 355.

Перевіркою встановлено необґрунтоване стягнення плати за послугу "Виконання запиту з використанням міжміського зв'язку" при наданні послуги "Перевірка реєстрації за місцем проживання/перебування та даних паспортного документа в разі його втрати", чим порушено вимоги чинного законодавства; завищення розмірів плати з урахуванням термінового виконання послуги "Перевірка реєстрації за місцем проживання/перебування та даних паспортного документа в разі його втрати"(при переоформленні паспорта у зв'язку з його втратою), у той час, як послуги виконана з перебільшенням строку, передбаченого для термінового виконання. Загальний розмір необґрунтованої виручки - 478,95 грн.

20.07.2009 р. відповідно до посвідчення від 08.07.2009 р. № 356 Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області здійснена перевірка дотримання сектором у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Старобільського РВ ГУ МВС України в Луганській області щодо дотримання держаної дисципліни цін.

Згідно акту від 20.07.2009 р. № 356 вказаної перевірки сектором у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Старобільського РВ ГУ МВС України в Луганській області у порушення чинного законодавства необґрунтовано стягувалась плата за послугу консультаційного характеру з питань реєстрації місця проживання (зняття з реєстраційного обліку), що призвело до отримання необґрунтованої виручки в розмірі 5202,60 грн.

У акті від 23.07.2009 р. № 351 зазначено, що в результаті здійснення Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області на підставі посвідчення від 08.07.2009 р. № 351 перевірки встановлено необґрунтоване стягнення плати за надання послуги "Виконання запиту використанням міжміського зв'язку", що не передбачено чинним законодавством і призвело до отримання необґрунтованої виручки в розмірі 17,76 грн.

27.07.2009 р. на підставі виявлених порушень Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області видано припис № 209 про виконання законних вимог щодо усунення виявлених порушень державної дисципліни цін шляхом приведення їх у місячний термін у відповідність до вимог вищезазначеного розпорядження. Зобов'язано відповідачів у місячний термін з моменту отримання припису повідомити Державну інспекцію з контролю за цінами в Луганській області про вжиття заходів, а також зазначено про наслідки невиконання вимог припису у встановлений строк у вигляді накладення на посадових осіб підприємства адміністративного штрафу згідно ст. 165-2 КУпАП.

27.07.2009 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області прийнято рішення № 177 про застосування до ГУ МВС України в Луганській області економічних санкцій і вилучення безпідставно отриманої виручки в розмірі 9617,50 грн. та 19235,00 грн. штрафу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність рішення відповідача від 27.07.2009 р. № 177. Разом з тим, суди зазначили, що ГУ МВС України в Луганській області не є отримувачем всієї необґрунтованої виручки, оскільки Алчевський МВ ГУ МВС України в Луганській області, Попаснянський РВ ГУ МВС України в Луганській області, Старобільський РВ ГУ МВС України в Луганській області є самостійними юридичними особами та повинні окремо нести адміністративну відповідальність.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суддів та вважає їх обґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів, а відповідно до ст. 8 цього ж Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року № 795 (795-2007-п) . Пунктом 4 цієї постанови МВС, Мінфіну та Мінекономіки надано право визначити Розмір плати за надання послуг органами та підрозділами МВС та порядок їх справляння.

Розміри платних послуг та порядок їх справляння встановлено спільним наказом МВС України, Мінфіну України та Мінекономіки України від 05.10.2007 року № 369/1105/336 "Про затвердження розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядку їх справляння", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2007 року № 1235/14502 (z1235-07) .

Відповідно до статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 (z1047-01) підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного, в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Отже, застосування економічних санкцій є наслідком виявлених порушень державного регулювання цін з боку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області довела порушення Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області державної дисципліни цін та правомірність застосування до нього економічних санкцій в сумі 3918,19 грн.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.