Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Стрелець Т.Г.провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2012 року у справі № 2а/0570/601/2012 за позовом Комунальної медичної установи "Міська лікарня №1" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги,

Комунальна медична установа "Міська лікарня № 1" звернулась до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області в якому, з урахуванням заяви про часткову відмову від адміністративного позову, просила визнати протиправним та скасувати пункт 1 вимоги "Щодо усунення виявлених ревізією порушень" № 05-04-10-14/14063 від 28 листопада 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо винесення оскаржуваної вимоги, оскільки на виконання вимог п.5.8 спільного наказу МОЗ та Міністерства праці та соціальної політики від 05.10.2005 р. №308/519 оплата за надання платних медичних послуг медичним працівникам була передбачена у формі премії за рахунок коштів спеціального фонду кошторису наприкінці календарного 2011 року. Будь-яких витрат на оплату основного розміру заробітної плати працівникам, зайнятих у наданні платних послуг в робочий час, не здійснювалося, витрат на оплату основної заробітної плати з коштів спеціального фонду у кошторисах не передбачалося.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2012 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 вимоги "Щодо усунення виявлених ревізією порушень" № 05-04-10-14/14063 від 28 листопада 2011 року в частині зобов'язання Комунальної медичної установи "Міська лікарня №1" вжити необхідних заходів щодо відшкодування виявлених порушень шляхом перерахування зі спеціального рахунку в дохід місцевого бюджету коштів в сумі 17,23 тис.грн., зайво витрачених із загального фонду бюджету протягом 2011 року на виплату заробітної плати працівникам лікарні, які надавали платні послуги. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Державна фінансова інспекція в Донецькій області звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 30.09.2011 по 25.10.2011 Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області проведено планову документальну ревізію фінансово-господарської діяльності в Комунальній медичній установі "Міська лікарня №1" м. Краматорська за період з 01.06.2010 по 30.09.2011, про що складено акт № 05.04-17/054 від 01.11.2011.

В ході ревізії встановлені порушення, зокрема, пунктів 19, 23, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (228-2002-п) , пункту 4 статті 13 Бюджетного кодексу України, пункту 5.8 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерством охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 (z1209-05) , а саме покриття за рахунок коштів загального фонду кошторису видатків по оплаті заробітної плати, пов'язаних з наданням платних послуг за період з 01.05.2011 по 30.09.2011 в загальній сумі 62,21 тис.грн.

28.11.2011 Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області на підставі акту ревізії складено вимогу № 05-04-10-14/14063 "Щодо усунення виявлених ревізією порушень", якою вимагалося від позивача, зокрема пунктом 1 вимоги, перерахувати зі спеціального фонду в дохід місцевого бюджету суму, витрачену із загального фонду кошторису протягом 2011 року на виплату заробітної плати працівникам лікарні, які надавали платні послуги, у розмірі 62,21 тис. грн. В іншому випадку, в порядку та розмірах, встановлених статтями 130- 136 Кодексу законів про працю України, відшкодувати шкоду за рахунок осіб, винних у виплаті заробітної плати працівникам лікарні, які надавали платні послуги за рахунок коштів загального фонду кошторису установи, чим покрити витрати спеціального фонду кошторису лікарні у період з 1 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оплата праці робітників, що надають платні послуги (медичні огляди) у межах робочого часу, має здійснюватися за рахунок спеціального фонду. Однак, відповідач не довів факту вчинення порушення позивачем на суму 62,21 тис.грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх обґрунтованим, враховуючи наступне.

Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 5 жовтня 2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за N 1209/11489 (z1209-05) .

Пунктом 1.5 зазначених Умов визначено, що розміри посадових окладів (тарифних ставок) визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки, які встановлюються професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії, робітникам - кваліфікаційного розряду у межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, і відображаються у тарифікаційному списку.

Оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу (тарифної ставки), або в залежності від виконання норм виробітку і відрядних розцінок з урахуванням підвищень, доплат та надбавок, передбачених діючим законодавством.

Умови оплати праці лікарів, які залучаються для проведення обов'язкових медичних оглядів встановлений пунктом 5.8 цих Умов, частиною 2 якого передбачено, що лікарям, які проводять обов'язкові медичні огляди категорій працівників (громадян) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.96 N 1138 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти" (1138-96-п) , оплата праці здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду закладу охорони здоров'я за фактично відпрацьований час, виходячи з посадових окладів (тарифних ставок), передбачених цими Умовами.

Відповідно до пункту 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року (228-2002-п) , кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) має такі складові частини: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією).

Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку № 228 (228-2002-п) установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.

Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Згідно з п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМ України від 28.02.2002 № 228 (228-2002-п) , видатки або надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Видатки спеціального фонду кошторису здійснюються у послідовності, передбаченій пунктом 23 цього Порядку для їх планування.

У відповідності до п. 23 ч. 1 вказаного Порядку видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, з виконанням основних функцій, які не забезпеченні (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

З огляду на зазначені правові норми, колегія суддів вважає вірними висновки судів, що оплата праці робітників, що надають платні послуги (медичні огляди) у межах робочого часу, має здійснюватися за рахунок спеціального фонду та включатися до видатків на оплату праці працівників бюджетних установ у кошторисі.

Як вірно встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, під час проведення ревізії складені довідки-вибірки покриття за рахунок коштів загального фонду витрат на проведення платних медичних послуг за період з 1 травня 2011 року по 30 вересня 2011 року, з яких вбачається, що протягом зазначеного періоду установою позивача надані послуги з проведення медичних оглядів (без врахування нарахувань на заробітну плату) в сумі загальній сумі 45645,16 грн. Окремо в зазначених довідках-вибірках обчислено суму нарахувань на заробітну плату у розмірі 36,3 % зазначеної суми в розмірі 16 569,19 грн. (2022,81 грн. та 14546,39 грн.).

Проте, відповідно до меморіальних ордерів до розрахункових відомостей на заробітну плату вбачається, що за рахунок коштів спеціального фонду позивачем в період з травня по вересень 2011 року здійснені витрати на оплату праці із нарахуваннями в загальній сумі 17226,85 грн. (17,23 тис грн.).

Доказів того, що позивачем витрати на оплату праці із нарахуваннями в загальній сумі 17,23 тис.грн. здійснені за рахунок загального фонду витрат відповідачем не надано.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку про протиправність пункту 1 вимоги в частині зобов'язання позивача перерахувати з спеціального фонду кошторису в дохід місцевого бюджету зайво витрачені протягом 2011 року кошти загального фонду на виплату заробітної плати працівникам лікарні, які надавали платні послуги, в сумі 17,23 тис. грн.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу відхилити Державної фінансової інспекції в Донецькій області, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.