0670/6365/11 Про скасування рішення про накладення штрафу за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків - 16.07.2012 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" квітня 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про скасування рішення,

ПАТ «Ігнатпільський кар'єр» звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про скасування рішення № 727 від 18 травня 2009 року про застосування штрафу в розмірі 136973,94 грн. та нарахування пені в розмірі 57756,34 грн. за період з 31.12.2003 року по 30.04.2005 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Встановлено, ПАТ «Ігнатпільський кар'єр» є страхувальником та зареєстроване як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області. Рішенням управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області № 727 від 18 травня 2009 року застосовано до ПАТ «Ігнатпільський кар'єр» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків штраф в розмірі 136973,94 грн., пеню в розмірі 57756,34 грн. за період з 31.12.2003 року по 30.04.2005 року.

Статтею 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник, в даному випадку позивач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. В даному випадку базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць. Відповідно до частини 12 статті 20 вказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 9.3.2 розділу 9 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (z0064-04) , розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. Картки особового рахунку страхувальника формуються за даними звітів платника, розрахованих самостійно, а також інших документів, які свідчать про сплату страхових внесків.

З карток особового рахунку страхувальника-позивача вбачається порушення строків сплати страхових внесків у вказаний період, визначене в законодавчому порядку.

Посилання судом першої інстанції на акт УПФ України в Овруцькому районі Житомирської області від 28.03.2006 року про результати документальної перевірки щодо правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивачем за період з 1 січня 2004 року по 1 березня 2006 року є безпідставним, оскільки містить лише висновок про відсутність простроченої заборгованості станом на 01.03.2006 року, а не помісячно.

Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про скасування рішення відповідача про застосування фінансової санкції та нарахування пені є необґрунтованими. Орган Пенсійного фонду України при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) та статтею 19 Конституції України.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" квітня 2012 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ПАТ «Ігнатпільський кар'єр» до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області відмовити повністю.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.