Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Голяшкіна О.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 818/2015/13-а за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Сумської митниці про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулось в суд з позовом до Сумської митниці, в якому просило: визнати протиправними дії Сумської митниці (в особі відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп") по відмові у продовженні строку переробки товарів за межами митної території України за заявою Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" від 28.02.2013 року № 577; скасувати рішення Сумської митниці (в особі відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп") від 12.03.2013 року про відмову Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" у продовження строку на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України; зобов'язати Сумську митницю (в особі відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп") продовжити Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" строк переробки товарів за межами митної території України до 30.04.2013 року, для виконання операції з ремонту двигунів ГТД-350 у кількості 4 шт. № № 371634234, 481631193, 481694006, 481694007 та редукторів ВР-2 у кількості 2 шт. №№ 484201041, 684283097, за зовнішньоекономічним договором від 25.07.2012 року № 406/50/02/310-12 з Акціонерним товариством "Авіаремонтний завод № 406 цивільної авіації" (Казахстан).

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач, отримавши дозвіл на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України, в подальшому звернувся до відповідача із заявою про продовження строку переробки товарів, в якій позивачу було безпідставно відмовлено.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 26.10.2012 року Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" звернулось до відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп" Сумської митниці із заявою від 25.10.2012 року № 3271 про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України.

Згідно з поданою заявою, метою поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України є проведення капітального ремонту двигунів ГТД-350 у кількості 4 штук за №№ 371634234, 481631193, 481694006, 481694007 та редукторів ВР-2 у кількості 2 штук №№ 484201041, 684283097 за межами митної території України, а саме на Акціонерному товаристві "Авіаремонтний завод № 406 цивільної авіації" у м. Актобе, Казахстан. До заяви про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України позивачем було додано зовнішньоекономічний договір № 406/50/02/310-12 від 25.07.2012 року на проведення капітального ремонту двигунів ГТД-350 у кількості 4 та редукторів ВР-2 у кількості 2 штук, укладений між позивачем та Акціонерним товариством "Авіаремонтний завод № 406 цивільної авіації". 28.10.2012 року Сумською митницею було надано відповідний дозвіл позивачеві на розміщення зазначених товарів у митний режим переробки за межами митної території України на строк 120 діб.

14 листопада 2012 року позивачем було подано митну декларацію типу ЕК61 № 805110001/2012/003402, за якою у митний режим "переробка за межами митної території України" заявлявся товар: двигуни ГТД-350 у кількості 4 штук за №№ 371634234, 481631193, 481694006, 481694007 та редуктори ВР-2 у кількості 2 штук за №№ 484201041, 684283097, згідно контракту від 25.07.2012 року № 406/50/02/310-12 та рахунку-проформи від 09.11.2012 року № 1-406/50/02.

У графі D/J зазначеної митної декларації вказано граничний строк переробки товарів за межами митної території України, а саме 12.03.2013 року, тобто строк, до закінчення якого позивач зобов'язується повернути товар на митну територію України.

04 березня 2013 року позивач звернувся до відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп" Сумської митниці із заявою від 28.02.2013 року № 577 про продовження строку переробки товарів за межами митної території України до 30.04.2013 року.

12 березня 2013 року митним органом відмовлено позивачу у продовженні строку переробки з посиланням на положення статті 166 Митного кодексу України у зв'язку із відсутністю причин, підтверджених документально.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що дії митного органу та оскаржуване рішення про відмову Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" у продовження строку на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України, відповідають нормам законодавства, оскільки позивачем належним чином не обґрунтовано причини продовження строку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 165 Митного кодексу України, поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає митному органу такі документи: 1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів і які повинні містити, зокрема, відомості про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом; 2) технологічні схеми переробки (крім випадків вивезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки; 3) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи, такі як висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо.

Митний режим переробки за межами митної території завершується: 1) шляхом імпорту продуктів переробки; або 2) шляхом реімпорту відповідно до статті 78 цього Кодексу товарів, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території; або 3) шляхом експорту продуктів переробки чи товарів, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території; або 4) у випадках, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною першою статті 166 Митного кодексу України визначено, що строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом у кожному випадку під час надання дозволу підприємству-резиденту, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом українських товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів за межами митної території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.

Таким чином, продовження строку переробки товарів за межами митної території України здійснюється лише з причин, підтверджених документально, а у випадку відсутності документального підтвердження таких причин, підстави для продовження строку дії дозволу відсутні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем направлено Акціонерному товариству "Авіаремонтний завод №406 цивільної авіації" (Казахстан) лист від 03.01.2013 року № 280е з метою підтвердження строків закінчення виконання ремонту двигунів та редукторів, на який отримано відповідь від 10.01.2013 року, згідно якої виконавець повідомив, що закінчення ремонту планується 10.03.2013 року.

Зазначена обставина свідчила про неможливість своєчасного повернення товарів на митну територію України, що і стало підставою для укладення додаткової угоди № 1 від 23.02.2013 року до договору від 25.07.2012 року № 406/50/02/310-12, якою було продовжені строки виконання ремонту з 90 днів (пункт 5.1 договору) до 120 робочих днів.

Крім того, судами попередніх інтонацій встановлено, що до заяви про продовження строку переробки товарів за межами митної території України позивач додав дозвіл від 26.10.2012 року № 661-27/1, копію додаткової угоди від 28.02.2013 року № 1 до контракту № 406/50/02/310-12 від 25.07.2012 року, копію листа від 03.01.2013 року № 280е до свого контрагента за зазначеним договором та копію листа Акціонерного товариства "Авіаремонтний завод № 406 цивільної авіації" від 10.01.2013 року № 28.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в листі Акціонерного товариства "Авіаремонтний завод № 406 цивільної авіації" від 10.01.2013 року № 28 відсутні будь-які пояснення причин необхідності продовження строку ремонту авіатехніки, що не відповідає вимогам пункту 4.5. Розділу 4 контракту від 25.07.2012 року № 406/50/02/310-12.

Разом з тим, колегія судді зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про те, що надані позивачем митному органу документи не можуть бути підставою для продовження строку дії дозволу.

Як зазначено судами попередніх інтонацій, між позивачем та Акціонерним товариством "Авіаремонтний завод №406 цивільної авіації" було укладено додаткову угоду до договору, якою було продовжені строки виконання ремонту з 90 днів (пункт 5.1 договору) до 120 робочих днів.

Таким чином, сторони вказаного договору узгодили нові строки виконання робіт за договором та неможливість виконання цих робіт в межах раніше погоджених строків.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що лист Акціонерного товариства "Авіаремонтний завод № 406 цивільної авіації" щодо терміну виконання робіт та додаткова угода до договору про продовження цього строку є достатнім документальним підтвердженням наявності підстав для продовження строку переробки товарів за межами митної території України, а відтак позивачу безпідставно відмовлено у продовженні цього строку.

Відносно позовних вимог про зобов'язання продовжити Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" строк переробки товарів за межами митної території України до 30.04.2013 року колегія суддів зазначає про неможливість задоволення цих вимог, оскільки суди не можуть перебирати на себе функції інших органів влади та приймати рішення з питань, що не віднесені до їх компетенції.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року залишити скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Сумської митниці задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Сумської митниці (в особі відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп") по відмові у продовженні строку переробки товарів за межами митної території України за заявою Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" від 28.02.2013 року № 577.

Скасувати рішення Сумської митниці (в особі відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп") від 12.03.2013 року про відмову Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" у продовженні строку на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України.

В частині позовних вимог про зобов'язання Сумської митниці (в особі відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп") продовжити Державному підприємству "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" строк переробки товарів за межами митної території України до 30.04.2013 року, для виконання операції з ремонту двигунів ГТД-350 у кількості 4 шт. № № 371634234, 481631193, 481694006, 481694007 та редукторів ВР-2 у кількості 2 шт. №№ 484201041, 684283097, за зовнішньоекономічним договором від 25.07.2012 року № 406/50/02/310-12 з Акціонерним товариством "Авіаремонтний завод № 406 цивільної авіації" (Казахстан), - у задоволенні позову відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України.