Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Житомирському районі Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012

у справі № 0670/8288/11

за позовомВійськовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Житомирський ремонтно-механічний завод"доДержавної податкової інспекції в Житомирському районі Житомирської областіпровизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії

Військовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Житомирський ремонтно-механічний завод" (далі по тексту - позивач, ДП "Житомирський ремонтно-механічний завод") звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Житомирському районі Житомирської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Житомирському районі) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Житомирському районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по операціях з контрагентами за період з 01.03.2008 по 31.05.2011, за результатами якої складено акт № 1209/23-0/07620094/0110 від 05.07.2011, яким встановлено порушення: пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки 19.07.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001142301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 109926,00 грн., в тому числі за основним платежем 87941,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21985,00 грн.; № 0001152301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11850,00 грн., в тому числі за основним платежем 9480,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2370,00 грн.; № 0001162301, яким позивачу на 71954,00 грн. зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про те, що в ході дослідження відповідних документів бухгалтерської та податкової звітності встановлена наявність господарських операцій позивача з ТОВ "Промбуд-Техно", Об'єднанням "Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація" та ТОВ "Титул-Буд-Сервіс" на загальну суму 351765,00 грн. та господарських операцій позивача з ТОВ "Промбуд-Техно", Об'єднанням "Житомирська міська інвестиційна будівельна корпорація", ТОВ "Титул-Буд-Сервіс", ТОВ "Ферро-Буд" і ТОВ "Ріп", за якими було сплачено податку на додану вартість на загальну суму 81434,00 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

В ході перевірки встановлено, що від ТОВ "Промбуд-Техно" позивач отримував товарно-матеріальні цінності (провід, розетки, блок управління приводом ЕПУ-2, плата, газове реле) по прибутковим накладним для подальшого використання в поточному ремонті передавальних пристроїв цехового призначення та витрати на утримання устаткування на загальну суму 262635,00 грн. (в обліку віднесено до складу валових витрат). Об'єднанням "Житомирська Міська Інвестиційна Будівельна Корпорація" відповідно до акту виконаних робіт від 30.09.2009 виконано будівельні роботи по установці парового котла "Єшко" та монтаж тепломеханіки заводу на суму 192798,00 грн. в обліку віднесено на (поліпшення) збільшення вартості основних засобів). ТОВ "Титул-Буд-Сервіс" придбано лампу ДРЛ-1 (для утримання інвентарю) на суму 5040,00 грн.

За період з 01.03.2008 по 01.01.2009 відповідно до результатів опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість позивача та його контрагентів встановлено взаємовідносини з ТОВ "Ферро-Буд" на суму 84090,00 грн. за період квітень-серпень 2008 року та ТОВ "Ріп" на суму 5250,00 грн. за період вересень 2008 року.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ "Промбуд-Техно" та ТОВ "Ферро-Буд" мають стан платника 21 - ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду; Об'єднання "Житомирська Міська Інвестиційна Будівельна Корпорація", ТОВ "Титул-Буд-Сервіс" та ТОВ "Ріп" мають стан платника 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження.

Проте відповідачем не надано доказів на підтвердження внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про наявність ТОВ "Промбуд-Техно" стану платника 21, а Об'єднання "Житомирська Міська Інвестиційна Будівельна Корпорація" та ТОВ "Титул-Буд-Сервіс" стану платника 8, хоча відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України це є його обов'язком.

Щодо контрагентів ТОВ "Ферро-Буд" та ТОВ "Ріп" судами встановлено наступне.

З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.12.2011 № 3505, яка долучена до матеріалів справи, вбачається, що 20.05.2009 внесено інформацію щодо відсутності ТОВ "Ріп" за вказаною адресою, тобто дана інформація внесена значно пізніше перевіряємого періоду.

Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.12.2011 № 3504 свідчить, що 06.11.2009 внесено судове рішення щодо припинення ТОВ "Ферро-Буд", що не пов'язано з його банкрутством, 21.12.2009 внесено інформацію щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, а 30.12.2010 внесено інформацію щодо відсутності за вказаною адресою.

Отже, зазначена відповідачем інформація щодо наявності у ТОВ "Ферро-Буд" стану платника 21 внесена також пізніше перевіряємого періоду.

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, що наявність господарських операцій позивача з ТОВ "Промбуд-Техно", Об'єднанням "Житомирська Міська Інвестиційна Будівельна Корпорація", ТОВ "Титул-Буд-Сервіс" підтверджується копіями податкових та видаткових накладних, реєстрів податкових накладних, платіжних доручень, довідки про вартість виконаних робіт, актом приймання виконаних підрядних робіт, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, шляхових листів, карток складського обліку матеріалів, інвентарних карток обліку основних засобів, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач відповідно до вимог ст.5 вказаного Закону вказані витрати в розмірі 351725,00 грн. правомірно відніс до валових витрат.

Висновок контролюючого органу про завищення валових витрат на 351725,00 грн., що не підтверджені відповідними розрахунковими документами, а саме відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування з відмітками про приймання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Промбуд-Техно", Об"єднання "Житомирська Міська Інвестиційна Будівельна Корпорація", ТОВ "Титул-Буд-Сервіс", ТОВ "Ферро-Буд", ТОВ "Ріп" є безпідставним, оскільки товарно-транспортні накладні не є первинними документами в розумінні вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) .

Що стосується правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених останнім за придбані товари та послуги протягом квітня 2008 року по вересень 2009 року у ТОВ "Промбуд-Техно", Об'єднання "Житомирська Міська Інвестиційна Будівельна Корпорація", ТОВ "Титул-Буд-Сервіс", ТОВ "Ферро-Буд" і ТОВ "Ріп" на загальну суму 81434,00 грн., то такі дії ґрунтуються на вимогах чинного на час виникнення відносин законодавства.

Так, пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із ст. 3 та звільнених від оподаткування згідно із ст. 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених пп. "г" пп. 4.2.2 п. 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

З матеріалів справи вбачається, що наявність та реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Промбуд-Техно", Об"єднанням "Житомирська Міська Інвестиційна Будівельна Корпорація", ТОВ "Титул-Буд-Сервіс", ТОВ "Ферро-Буд" і ТОВ "Ріп" підтверджується копіями податкових та видаткових накладних, реєстрів податкових накладних, платіжних доручень, довідки про вартість виконаних робіт, актом приймання виконаних підрядних робіт, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, шляхових листів, карток складського обліку матеріалів, інвентарних карток обліку основних засобів.

Отже, суди дійшли вірно висновку, що позивач відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" правомірно сформував податковий кредит на суму 81434,00 грн. за період з квітня 2008 року по вересень 2009 року, до якого включені кошти сплачені позивачем в ціні товару та послуг при їх придбанні у вказаних контрагентів.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Житомирському районі Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .