Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011

у справі № 2а-1963/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Системне обслуговування та логістика об'єктів" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2011 № 0000020700.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в жовтні 2010 року та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками до декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період травень 2010 року, липень 2010 року - вересень 2010 року.

За результатами перевірки 07.02.2011 складено акт № 261/07-0/34861144, яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме не підтверджено суму бюджетного відшкодування по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року в розмірі 708970,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2011 № 0000020700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 708970,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зміст акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не містить посилань на встановлені відповідачем факти формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за травень, липень - вересень 2010 року з порушеннями Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , що мало б вплив на правильність обрахування спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1129249,00 грн., а також відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо неправомірності заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ внаслідок порушень у формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу, викладені у акті перевірки №261/07-0/34861144 від 07.02.2011 про порушення позивачем пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 та недотримання вимог пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого не підтверджено суму бюджетного відшкодування по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року в розмірі 708970,00 грн.

Висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм Закону ґрунтувалися на тому, що позивачем надано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій декларувалась сума від'ємного значення з ПДВ та яка в подальшому обліковувалась в рядку 26 декларації наступного звітного податкового періоду.

У декларації з ПДВ за травень 2010 року задекларовано від'ємне значення з ПДВ в розмірі 436800,00 грн.

По вказаному періоду виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість обсяг фактично сплачених сум ПДВ складає 435380,91 грн., а саме: у квітні 2010 року - 246,37 грн., у травні 2010 року - 92,00 грн., у червні 2010 року - 435042,54 грн.

Згідно поданих до перевірки платіжних доручень, сума сплаченого податкового кредиту складає 435380,91 грн.; сума задекларованого бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2010 року складає 435000,00 грн., відповідно сума сплаченого та не задекларованого до бюджетного відшкодування від'ємного значення по декларації за червень 2010 року становить 381,00 грн.

У декларації з ПДВ за липень 2010 року позивачем задекларовано від'ємне значення з ПДВ в розмірі 401813,00 грн.

По вказаному періоду виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість обсяг фактично сплачених сум ПДВ складає 339312,60 грн., а саме: у липні 2010 року - 51559,00 грн., у серпні 2010 року - 80975,43 грн., у вересні 2010 року - 206778,16 грн.

Згідно поданих до перевірки платіжних доручень, сума сплаченого податкового кредиту складає 339312,60 грн.; сума задекларованого бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2010 року складає 339161,00 грн., відповідно сума сплаченого та не задекларованого до бюджетного відшкодування від'ємного значення по декларації за серпень 2010 року становить 151,00 грн.

У декларації з ПДВ за серпень 2010 року задекларовано від'ємне значення з ПДВ в розмірі 142082,00 грн. По вказаному періоду виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість обсяг фактично сплачених сум ПДВ складає 142081,83 грн., а саме у серпні 2010 року.

Згідно поданих до перевірки платіжних доручень, сума сплаченого податкового кредиту складає 142081,83 грн.; сума задекларованого бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2010 року складає 141587,00 грн., відповідно сума сплаченого та не задекларованого до бюджетного відшкодування від'ємного значення по декларації за вересень 2010 року становить 495,00 грн.

У декларації з ПДВ за вересень 2010 року - задекларовано від'ємне значення з ПДВ в розмірі 213501,00 грн. По вказаному періоду виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість обсяг фактично сплачених сум ПДВ складає 282967,20 грн., а саме у вересні 2010 року.

Згідно поданих до перевірки платіжних доручень, сума оплаченого податкового кредиту складає 282967,20 грн.; сума задекларованого бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2010 року складає 213501,00 грн., відповідно сума сплаченого та не задекларованого до бюджетного відшкодування від'ємного значення по декларації за жовтень 2010 року становить 69466,00 грн.

На думку податкового органу, вищенаведені задекларовані суми від'ємного значення з податку на додану вартість у відповідності до вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно якого, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередньому (попередніх) податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)", не декларувались ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" до бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додану вартість в наступному податковому періоді.

Згідно пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

На думку відповідача, у цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її, згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту, зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, а отже вище зазначена сума не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації) та перераховуватися на розрахунковий рахунок платника.

Таким чином податковим органом зроблено висновок, що відповідно пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування в наступних податкових періодах.

Судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що зміст акту перевірки від 07.02.2011 № 261/07-0/34861144 не містить посилань на встановлені відповідачем факти формування ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" податкового кредиту з ПДВ за травень, липень - вересень 2010 року з порушеннями Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , що б мало вплив на правильність обрахування спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1129249,00 грн., в ньому відсутні докази щодо неправомірності заявлення спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ внаслідок порушень у формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Висновок податкового органу, викладений в акті перевірки щодо прийняття позивачем, самостійного рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ до залишку від'ємного значення і втрату внаслідок цього права на отримання такої суми бюджетного відшкодування, є безпідставним, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не приймав рішення згідно з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", і не відображав такого рішення в деклараціях з ПДВ за травень, за липень-вересень 2010 року.

Разом з тим відповідачем не спростовано, що ТОВ "Системне обслуговування та логістика об'єктів" прийнято рішення про отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень, липень-вересень 2010 року в розмірі 1129249,00 грн., яке відображено в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за жовтень 2010 року.

Суди правомірно послалися на те, що це рішення реалізовано позивачем з дотриманням вимог Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (z0250-97) , а включення суми бюджетного відшкодування до залишку від'ємного значення з ПДВ, за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не має такого наслідку, як втрата права платника на отримання цього бюджетного відшкодування в подальшому.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування судових рішень попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2011, та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .