Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Винокурова К.С.

Білуги С.В.

Пасічник С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області про визнання протиправною та скасування вимог, рішення та стягнення коштів,-

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання протиправними та скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області (далі - Управління) від 13.02.2013 р. № 911 на суму 4572, 42 грн. та від 04.06.2013 р. № 911 на суму 417, 00 грн. Крім того, позивач ставила питання про скасування рішення Управління від 17.04.2013 р. № 496 про застосування штрафних санкцій у розмірі 717, 32 грн.; скасування суми заборгованості, що донарахована листом від 14.06.2013 р. № 11100/02-13, а саме: 1 698, 23 грн. - за період з 01.08.2011 р. по 31.12.2011 р. та 1 194, 03 грн. - за І квартал 2013 року; стягнення з відповідача на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 суми 7 765, 00 грн., які позивач сплатив на рахунок відповідача.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року позов в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Управління про сплату боргу з єдиного соціального внеску від 13.02.2013 № 911 на суму 4 572,42 грн. та скасування рішення Управління від 17.04.2013 № 496 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені у загальному розмірі 717, 32 грн. залишено без розгляду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимоги Управління про сплату боргу від 04.06.2013 р. № Ф 911 на суму 417, 00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Управління, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем згідно зі свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_1. Позивач також є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2. Крім того, ОСОБА_4 призначена пенсія за віком багатодітним матерям і матерям/батькам/інвалідів з дитинства.

Відповідачем, 04.06.2013р. було сформовано вимогу про сплату боргу № Ф 911 про необхідність сплати ОСОБА_4 єдиного внеску в розмірі 417, 00 грн., у тому числі штрафи у розмірі 265, 81 грн. та пеня у розмірі 151, 19 грн

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення мотивував тим, що позивач є пенсіонером за віком, а тому відповідно до положень ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-IV "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-IV) звільнений від сплати за себе єдиного внеску.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 7 липня 2011 року № 3609-VI (3609-17) , який набув чинності з 6 серпня 2011 року, статтю 4 Закону № 2464-VI доповнено частиною четвертою, якою встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року(Далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв''язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (статті 2 вказаного закону). Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (статті 12 закону).

Згідно ч.1 ст. 17 Закону № 1788-ХІІ жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56).

Судами встановлено, що ОСОБА_4 призначена пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку як матері дитини - інваліда відповідно до ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року.

Отже, враховуючи ту обставину, що позивач має статус пенсіонера за віком, яка дає йому право сплачувати єдиний внесок у добровільному порядку, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до вірних висновків про неправомірність вимог про сплату боргу від 13.02.2013 р. № 911 на суму 4572, 42 грн. та від 04.06.2013 р. № 911 на суму 417, 00 грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .