Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Рибченка А. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камаз-Транс-Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Камаз-Транс-Сервіс" (далі - ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року позов ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс" задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Рівному залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м. Рівному подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс" у задоволенні позову.

ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Рівному.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Рівному було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 06 жовтня 2011 року № 1172/23-100/03567150.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.22.1 п.1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1. ст.4, пп. 5.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) , донараховано податок на прибуток в сумі 108401, 00 грн. в т.ч. III кв.2010 року в сумі 20580, 00 грн., ІV кв. 2010 року 87821, 00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 5410328,00 грн. в т.ч. 1 кв.2011 року на суму 9497,45 грн., II квартал 2011 року в сумі 5400831,00 грн.

На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 року № 0003512342, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за звітний період II квартал 2011 року в сумі 5410328,00 грн. та застосовано штрафну санкцію 1 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 22.4 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року у рядку 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" позивачем задекларовано показник 5400831, 00 грн., а по рядку 08 "об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)" задекларований показник (-) 7 782425, 00 грн.

Статтею 150 Податкового кодексу України передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (2755-17) встановлено, що пункт 150.1 статті 150 ПКУ застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року по рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)" позивачем задекларований показник 7782425, 00 грн., який відповідає задекларованому показнику по рядку 08 декларації за попередній звітний період. По рядку 07 "об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності" у декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення показника у сумі (-) 6403378, 00 грн.

Відповідно до абз. 2 п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ (2755-17) розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ (2755-17) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ (2755-17) , які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ (2755-17) передбачає, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Камаз-Транс-Сервіс".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.