Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Олексієнка М.М.,

Винокурова К.С.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Тилу Збройних Сил України, Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, третя особа: Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_4 та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року, -

У лютому 2011 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Тилу Збройних Сил України (військова частина А2516), яка є правонаступником Командування сил підтримки Збройних Сил України (військова частина А0192), Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, третя особа: Міністерство оборони України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Тилу Збройних Сил України щодо невчинення дій з перерахунку його грошового забезпечення згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів та наказів;

- зобов'язати Тил Збройних Сил України скасувати накази, на підставі яких йому нараховано надбавку за виконання особливо важливих завдань та безпосередню розробку проектів нормативно-правових актів та видати новий наказ Командувача сил підтримки Збройних Сил України, яким встановити йому з 1 січня по 31 жовтня 2008 року зазначену надбавку у розмірі 80 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та виконати усі, пов'язані з цим дії;

- зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних сил України донарахувати йому грошове забезпечення, виходячи з розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 80 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, за період з 1 січня по 31 жовтня 2008 року, виплатити недоотриману частину грошового забезпечення та виконати всі інші дії, пов'язані з таким перерахунком.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 3 квітня 2012 року ОСОБА_4 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправними дії Тилу Збройних Сил України (Військова частина А2516) щодо невжиття заходів з перерахунку грошового забезпечення згідно норм чинних нормативно-правових актів та наказів. Зобов'язано Тил Збройних Сил України (Військова частина А2516) нарахувати і виплатити ОСОБА_4 за період з 1 січня по 19 березня 2008 року надбавку за виконання особливо важливих завдань як військовослужбовцю, який безпосередньо розробляє, проводить експертизу проектів нормативно-правових актів, відповідно до наказу Міністра оборони України від 19 лютого 2008 року № 56 "Про виплату надбавки за виконання особливо важливих завдань військовослужбовцям, які безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги сторони посилаються на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ОСОБА_4 ставить питання про скасування прийнятої апеляційним судом постанови в частині, якою в задоволенні позову відмовлено, та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, а Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України - про скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції, яка ухвалена відповідно до закону і скасована помилково.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 звільнений у запас з посади старшого офіцера інформаційно-аналітичного відділу управління планування технічного забезпечення озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України у військовому званні полковника, відповідно до підпункту "в" пункту 63 (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. Наказом Командира військової частини А0192 Командування сил підтримки Збройних Сил України від 31 жовтня 2008 року за № 209 ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу частини з 31 жовтня 2008 року.

У червні 2010 року правонаступником Командування сил підтримки Збройних Сил України визначено Тил Збройних Сил України.

Під час проходження служби позивач отримував надбавку за виконання особливо важливих завдань: з 1 січня по 18 березня 2008 року в розмірі 50%, з 19 березня по 30 червня 2008 року - 80 %, з 1 липня по 31 жовтня 2008 року (день звільнення зі служби) - 60 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 1 січня по 18 березня 2008 року, а також, починаючи з 1 липня 2008 року позивач повинен був отримувати зазначену надбавку у розмірі 80 % від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по виплаті належного йому грошового забезпечення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову, про часткове задоволення позовних вимог за період з 1 січня по 18 березня 2008 року, апеляційний суд виходив з того, що затримка у виконанні затвердженої процедури прийняття рішення про виплату надбавки не є підставою для позбавлення позивача частини гарантованого йому грошового забезпечення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей встановлені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) (далі - Закон № 2011-XII (2011-12) ).

Статтею 1 цього Закону визначено, що соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

7 листопада 2007 року Урядом України прийнято постанову № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (1294-2007-п) (далі -Постанова № 1294), якою визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 5 цієї постанови надано право керівникам державних органів, у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови № 1294 (1294-2007-п) передбачено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань.

Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (z0638-08) , встановлено, що розміри надбавки за виконання особливо важливих завдань установлюються за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, яке оформлюється наказом Міністра оборони України (пункт 15.4).

Військовослужбовцям, зазначеним у пункті 15.2 цієї Інструкції, надбавка за виконання особливо важливих завдань виплачується за умови: проходження служби у відповідному структурному підрозділі (органі військового управління), на яке положенням про цей структурний підрозділ (орган військового управління) покладено завдання щодо розробки проектів нормативно-правових актів та здійснення експертизи таких актів; якщо функціональними обов'язками за посадою передбачені завдання щодо безпосередньої розробки проектів нормативно-правових актів та здійснення експертизи таких актів (пункт 15.5).

Підставою для виплати військовослужбовцям надбавки за виконання особливо важливих завдань є наказ командира військової частини про вступ до виконання обов'язків за посадою (основною чи тимчасово виконуваною), у якому зазначається розмір надбавки (пункт 15.14).

Перелік типових посад військовослужбовців, зазначених у пункті 15.2 цієї Інструкції, затверджується наказом Міністра оборони України (абзац четвертий пункту 15.15).

Наказом Міністра оборони України від 19 лютого 2008 року № 56 "Про виплату надбавки за виконання особливо важливих завдань військовослужбовцям, які безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів" з 1 січня 2008 року для посади позивача, яку він обіймав, встановлено надбавку в розмірі 80 відсотків.

Згідно з пунктом 2 зазначеного наказу, надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірах, визначених ним, виплачується військовослужбовцям, які безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів, наказів Міністра оборони України нормативного характеру; підставою для виплати надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірах, визначених цим наказом, військовослужбовцям Генерального штабу Збройних Сил України, органів військового управління, є накази начальника Генерального штабу Збройних Сил України - Головнокомандувача Збройних Сил України, керівника відповідного структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України (начальника органу військового управління, що безпосередньо підпорядкований Генеральному штабу Збройних Сил України).

Водночас, наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 31 грудня 2004 року № 184 "Про розподіл обов'язків між заступниками начальника Генерального штабу Збройних Сил України, визначення основних завдань і функцій головних управлінь Генерального штабу Збройних Сил України, Командування сил підтримки Збройних Сил України, відповідальності та прав їх керівників" та Положення про Командування сил підтримки Збройних Сил України, затвердженого начальником Генерального штабу Збройних Сил України 30 січня 2005 року, Командування сил підтримки Збройних Сил України здійснювало свою діяльність з дня його створення.

Відповідно до основних завдань і функцій Командування сил підтримки Збройних Сил України, затверджених наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 31 грудня 2004 року № 184, Командування сил підтримки Збройних Сил України бере участь у розробці пропозицій щодо проектів законів України, інших нормативно-правових актів, наказів і директив Міністра оборони України та начальника Генерального штабу, безпосередньо їх розробляє з питань, що належать до компетенції Командування сил підтримки Збройних Сил України.

Крім того, завдання щодо безпосередньої розробки проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, наказів і директив Міністра оборони України та начальника Генерального штабу Збройних Сил України, що належать до компетенції Командування сил підтримки Збройних Сил України, також визначені у Положенні про Командування сил підтримки Збройних Сил України, затвердженого начальником Генерального штабу Збройних Сил України 30 січня 2005 року та у Положенні про Командування сил підтримки Збройних Сил України, затвердженого наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 19 березня 2008 року № 84.

Відповідно до функціональних обов'язків старшого офіцера інформаційно-аналітичного відділу управління планування технічного забезпечення озброєння Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України, затверджених 10 січня 2008 року начальником цього відділу, на позивача покладався обов'язок з організації розроблення нормативно-правових актів в управлінні та безпосереднє їх розроблення.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_4 в частині встановлення надбавки за виконання особливо важливих завдань з 1 січня по 18 березня 2008 року в розмірі 80 % обґрунтовані.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині здійснення перерахунку та виплати позивачу надбавки за виконання особливо важливих завдань з 1 липня по 31 жовтня 2008 року в розмірі 80 %, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що наказом Міністра оборони України від 8 грудня 2008 року № 607, як і попередніми його наказами від 19 лютого 2008 року № 56, від 1 липня 2008 року № 324, встановлено, що підставою для виплати надбавки є лише наказ командира, що також відповідає Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам. Оскільки Командувачем сил підтримки Збройних Сил України накази про встановлення надбавки для посади, яку обіймав позивач, у розмірі саме 80 відсотків з 1 липня 2008 року не приймалися, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Оскільки при вирішенні спору апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права та не порушив норми процесуального права, а доводи касаційних скарг його висновків не спростовують, колегія суддів їх відхиляє.

З огляду на викладене, керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги ОСОБА_4 та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.