Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: Муравйов О. В. Маринчак Н. Є. Моторний О. А. Титенко М. П. Маісурадзе З. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходівна постанову та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 рокуу справі № 2а/0570/10382/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Норд" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року у справі № 2а/0570/10382/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 року, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 03.08.2012 року № 0000461510/13731/10/15-17/1-1-13533086, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 499 215,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 8.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 (z0377-04) , абз. 1 п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (z0034-11) , ст. ст. 11, 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

В запереченнях на касаційну скаргу позивач проти вимог та доводів скаржника заперечує, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Дана справа в касаційному порядку розглядається повторно.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Норд" з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий, березень 2012 року, складено акт № 261/15-17/1-1-13153086 від 20.07.2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем 03.08.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000461510/13731/10/15-17/1-1-13533086 від 03.08.2012 року, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 499 215,00 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 2 052 587,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 1 012 577,00 грн., за березень 2012 року 434 051,00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Положеннями пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.02.2012 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року № 9006026024 (з урахуванням уточнення від 28.05.2012 року), згідно з якою та розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 2 052 587,00 грн. По рядку 19 декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року позивачем задекларовано від'ємне значення в сумі 1 023 831,00 грн. Згідно із довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 22 податкової декларації звітного періоду) складається із суми податку на додану вартість, яка виникла у грудні 2011 року.

20.03.2012 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року № 9013285705 (з урахуванням уточнення від 28.05.2012 року). Згідно із даною декларацією та розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 1 012 577,00 грн. По рядку 19 декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року позивачем задекларовано від'ємне значення в сумі 459 177,00 грн. Згідно із довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 22 податкової декларації звітного періоду) складається із суми податку на додану вартість, яка виникла у січні 2012 року.

19.04.2012 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року № 9020106476 (з урахуванням уточнення від 28.05.2012 року). Згідно із даною декларацією та розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 434 051,00 грн. По рядку 19 декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року позивачем задекларовано від'ємне значення в сумі 1 524 829,00 грн. Згідно із довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 22 податкової декларації звітного періоду) складається із суми податку на додану вартість, яка виникла у лютому 2012 року.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Судами першої та апеляційної інстанцій, що сума податкового кредиту, сформованого позивачем в грудні 2011 року, січні, лютому, березні 2012 року підтверджується отриманими податковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом під час судового розгляду справи.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що на підтвердження дотримання даної норми позивач надав платіжні доручення, на підставі яких позивачем здійснювалась оплата товарів (робіт, послуг), а тому сума фактично сплаченого позивачем податкового кредиту постачальникам у повному обсязі покриває суму від'ємного значення податку на додану вартість, що підтверджує право позивача на отримання бюджетного відшкодування в заявленій в деклараціях за січень, лютий, березень 2012 року загальній сумі 3 499 215,00 грн.

Довідкою відповідача від 18.05.2012 року № 122/15-17/1-1-13533086 за результатами камеральної перевірки відображене позивачем в декларації за березень 2012 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 434 051,00 грн. підтверджено.

Довідкою відповідача від 21.03.2012 року № 160/15-16-2/1-13533086 за результатами камеральної перевірки відображене позивачем в декларації за січень 2012 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 2 052 587,00 грн. підтверджено.

Довідкою відповідача від 19.04.2012 року № 41/15-17/1-1-13533086 за результатами камеральної перевірки відображене позивачем в декларації за лютий 2012 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 012 577,00 грн. підтверджено.

Отже, доводи відповідача про порушення позивачем норм п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині встановлення обмеження суми бюджетного відшкодування розміром сплаченого від'ємного значення податку попереднього звітного періоду є необґрунтованими.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновку акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги щодо передбачених законом підстав для бюджетного відшкодування, викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 року у справі № 2а/0570/10382/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.