2а/0470/12800/11 Про скасування податкових повідомлень-рішень щодо податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії - 21.07.2014 Прийняття

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000942305 від 29.09.2011 ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, яким ТОВ "Алвалім" зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 485378 грн. та № 0000972305 від 29.09.2011, яким ТОВ "Алвалім" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16234790 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 скасовано, прийнято нову постанову про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 55 КАС України у справі проведено заміну сторони відповідача-1 Держаної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на правонаступника Держану податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем-1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 458378 грн. по декларації за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від?ємного значення з ПДВ. що декларувалось в період з 01.11.2010 по 31.11.2010, у сумі 6496117 грн. по декларації за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 по 31.12.2010, у сумі 9738673 грн. по декларації за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ. що декларувалось в період з 01.01.2011 по 31.01.2011, за наслідками якої складено акт № 0004690 (3584/23-5/33275679) від 21.09.2011.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2010 року у розмірі 458378 грн., порушення абз. 2 п.200.5 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми ПДВ заявленої до відшкодування по деклараціям з ПДВ: за січень 2011 року у розмірі 6496117 грн., лютий 2011 року у розмірі 9738673 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що у періоді, що перевірявся, згідно контракту VTT/09K/UK.R/001/MA від 21.11.2008 з компанією TESLA, joint -stock company позивачем було придбано устаткування для прийому та передачі радіосигналу цифрова Еvolution Series GHz для організації цифрових магістральних потоків зв'язку, цивільного використання. Вищевказане устаткування отримано підприємством по імпортним контрактам у листопаді 2010 року на суму 25716338,16 грн. та у грудні 2010 року на суму 57610673,67 грн. Згідно бухгалтерських регістрів устаткування було оприбутковане позивачем на 15 рахунку "Капітальні інвестиції". У періоді, що перевірявся, були проведені монтажні роботи устаткування та отримана підприємством проектна документація на провадження на території України Microwave Networks та оприбутковано у грудні 2010 року на 15 рахунок у розмірі 52734963,90 грн. На день підписання акта перевірки вищевказані устаткування не введені в експлуатацію та відповідно не оприбутковані на 10 рахунку "Основні засоби". Станом на 28.02.2011 на рахунку 15 дебетове сальдо складає у розмірі 136113696,07 грн. Загальний обсяг оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців які передують заявленій до відшкодування сумі ПДВ по декларації за січень 2011 року складають 843843 грн., відповідно по декларації за лютий 2011 року 870808грн. Відповідно до абзацу 2 пункту 200.5 статті 200 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

На підставі акта перевірки 29.09.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000942305, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 485378 грн., та № 0000972305, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16234790 грн.

У періоді, що перевірявся, спірні правовідносини регулювалися положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) у відповідній редакції та положеннями Податкового кодексу України (2755-17) .

Відповідно до приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що за зовнішньоекономічним контрактом нерезидентом було поставлено позивачу устаткування для прийому та передачі радіосигналу Еvolution Series GHz, що використовується для організації цифрових магістральних потоків зв?язку цивільного використання на загальну суму 83327011,83 грн. Компанією TESLA, joint -stock company проведено монтаж устаткування загальною вартість 1843950 Євро та надано проектну документацію на провадження Microwave Networks в Україні загальною вартість 4966027,66 грн. Поставлене обладнання та надані послуги оплачені нерезиденту в повному обсязі, порушень при нарахуванні позивачем податкових зобов?язань та податкового кредиту за наслідками цих господарських операцій відповідачем не встановлено.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 цього Кодексу визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. п. 200.4, 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Дані положення регулюють відшкодування податкового кредиту, який виникає внаслідок придбання або спорудження основних фондів. При цьому умова щодо того, що на момент заявлення бюджетного відшкодування ці основні фонди повинні визнаватись активом (відображатись на рахунку 10) в зазначеному пункті Податкового кодексу України (2755-17) відсутня.

Згідно із пп.14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України основними засобами вважаються матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500,00 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Враховуючи, що придбане ТОВ "Алвалім" устаткування відповідає фактичному виду діяльності товариства - діяльність зв?язку, що підтверджується Статутом підприємства, ліцензіями на користування радіочастотним ресурсом України, а також, в розумінні пп.14.1.138 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є основними засобами, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи податкового органу, підтримані судом апеляційної інстанції, що стало підставою для скасування рішення суду першої інстанції, що право на бюджетне відшкодування у позивача в даній ситуації виникає лише після введення зазначеного устаткування в експлуатацію та відображення об'єкта на балансі на рахунку 10, оскільки це виключає можливість застосування п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України в тій частині, яка дозволяє відшкодування з бюджету податкового кредиту, нарахованого в результаті спорудження основних фондів.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування та відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.