Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Загороднього А.Ф., Пасічник С.С.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві до Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву про скасування актів форми Н-5 та Н-1,-

У березні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_4, форми Н-5 від 17.01.2012 року, а також скасувати акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1 від 23.01.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що наказом Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 321-р від 25.11.2011 року "Про призначення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку" призначено комісію для проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 22.11.2011 року на будівництві житлового будинку з бетонярем товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "Вектор" ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

За результатами спеціального розслідування вказаного нещасного випадку складено акт форми Н-5 від 17.01.2012 року.

Київським міським бюро судово-медичної експертизи складено акт судово-медичного дослідження (обстеження) трупа № 2920/2, згідно з яким смерть ОСОБА_4 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забою м'яких тканин голови, перелому кісток склепіння і основи черепу, крововиливу під оболонки в шлуночки і тканини мозку, що обумовило відтік, набухання головного мозку.

На підставі відібраних пояснень комісією зроблено висновок, що травма потерпілим отримана внаслідок падіння з приставної драбини коли той перебував на третьому поверсі.

Згідно з розділом 4 акту форми Н-5 основною причиною нещасного випадку стало порушення технологічного процесу - використання приставної драбини для проходу на робочий поверх будівлі та не улаштування сходових маршів одночасно із зведенням несучих конструкцій будівлі (порушення пункту 12.24 СНиП ІІІ-4-80). Супутніми причинами зазначено порушення трудової дисципліни - перебування ОСОБА_4 на території об'єкта будівництва у стані алкогольного сп'яніння (порушення пункту 1.16 СНиП ІІІ-4-80) та недостатній контроль за дотриманням ОСОБА_4 трудової дисципліни, що призвело до його перебування на території об'єкта будівництва у стані алкогольного сп'яніння (порушення пункту 2.2 "Посадової інструкції виконроба", затвердженої від 10.11.2011 року).

За результатами проведеного спеціального розслідування на підставі пункту 14 "Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" комісією зроблено висновок, що нещасний випадок з бетонярем ОСОБА_4 слід вважати пов'язаним з виробництвом і складено акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затверджений 23.01.2012 року в.о. начальника Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву.

В акті форми Н-1 також зазначено, що основною причиною нещасного випадку стало порушення технологічного процесу - використання приставної драбини для проходу на робочий поверх будівлі та не улаштування сходових маршів одночасно із зведенням несучих конструкцій будівлі, супутні причини: порушення трудової дисципліни - перебування ОСОБА_4 на території об'єкта будівництва у стані алкогольного сп'яніння; недостатній контроль за дотриманням ОСОБА_4 трудової дисципліни, що призвело до його перебування на території об'єкта будівництва у стані алкогольного сп'яніння.

Член комісії, страховий експерт з охорони сектору профілактики нещасних випадків та професійних захворювань Правобережного відділу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві, не погоджуючись з висновком комісії про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4, пов'язаний з виробництвом, висловив окрему думку, і зазначив, що за результатами розслідування можна зробити висновок про відсутність шкідливого або небезпечного виробничого фактору, який привів до нещасного випадку зі смертельним наслідком, а тому недостатньо підстав вважати цей нещасний випадок пов'язаним з виробництвом.

Однак комісією висновок про пов'язаність нещасного випадку з виробництвом зроблено за інших підстав - наявність технічних та організаційних причин.

Правова основа, економічний механізм та організаційна структура загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (1105-14) (далі - Закон № 1105-XIV (1105-14) ).

Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні відповідно до статті 26 Закону № 1105-XIV провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Статтею 55 Закону № 1105-XIV встановлено, що спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статті 13 Закону № 1105-XIV страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг (частина друга). Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком (частина четверта). Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим (частина п'ята). Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці" (2694-12) (частина шоста). Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частина сьома).

Статтею 14 Закону № 1105-XIV встановлено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (частина перша). Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади (частина друга). В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цієї статті переліком (частина третя).

"Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.2004 року (1112-2004-п) (чинного на час проведення спеціального розслідування, далі - Порядок) визначено процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб-підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Згідно з пунктом 40 Порядку спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.

Пунктом 42 Порядку встановлено, що спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 43 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію (пункт 45 Порядку).

Відповідно до пункту 51 Порядку за результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, передбачені пунктами 54 і 55 цього Порядку.

Комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 22.11.2011 року з ОСОБА_42, в акті форми Н-5 зроблено висновок про пов'язаність нещасного випадку з виробництвом, та відповідно, складено акт форми Н-1.

Зі змісту акту форми Н-5 розслідування нещасного випадку вбачається, що свідків моменту падіння ОСОБА_4 комісією не встановлено. Разом з тим, роботодавцем не заперечувалась, що було допущено порушення технологічного процесу - використання приставної драбини для проходу на робочий поверх будівлі та не улаштування сходових маршів одночасно із зведенням несучих конструкцій будівлі представниками сторін та третіх осіб.

Відповідно до пункту 18 Порядку не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками, зокрема: унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору (абзац четвертий); у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання (абзац п'ятий).

Положення пункту 14 Порядку, за яким визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися, в тому числі, в період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні (абзац другий); підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення (абзац третій).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що дії комісії при розслідуванні нещасного випадку і складанні актів не виходили за межі наданих повноважень та не суперечать нормам законодавства України.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.