2а-1670/8612/11 Про стягнення податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду) - 05.07.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2012р. по справі № 2а-1670/8612/11

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про стягнення податкового боргу,

Позивач,Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області (далі по тексту - позивач, податкова інспекція, Кременчуцька ОДПІ) 25 жовтня 2011 року звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу посилаючись на наявність у відповідача заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду) в сумі 26 221 грн. 35 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на доводи і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до даних податкової інспекції за особовим рахунком ОСОБА_3 значиться заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 26 221 грн. 35 коп.

Вказана заборгованість виникла за наступних підстав.

Фахівцем Кременчуцької ОДПІ у період з 05.02.2010 року по 11.02.2010 року проведено позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 524/17-311/НОМЕР_1 від 15.02.2010 року, в якому вказано на порушення платником податків вимог пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, п. 12.1 ст. 12, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (а.с. 16-18).

На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 01.03.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0027531702/0/347, відповідно до якого платнику податків визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 26 221 грн. 35 коп. (а.с. 25).

Вказане податкове повідомлення-рішення вручено ОСОБА_3 05.03.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення та не заперечується відповідачем (а.с. 24, 31).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказана податковою інспекцією заборгованість є підтвердженою та підлягає сплаті ФОП ОСОБА_3, а не фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, змінивши в своєму рішенні суб'єкта-відповідача з фізичної особи на фізичну особу-підпрємця.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Кременчуцькою ОДПІ на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу № 1/26/2234 від 04.06.2010 року, що вручена платнику податків 23.06.2010 року та другу податкову вимогу № 2/81/3036 від 28.07.2010 року, що вручена платнику 09.08.2010 року (а.с. 20).

Однак, платником податків суму узгодженого податкового зобов'язання в добровільному порядку не сплачено, доказів оскарження зазначеної вимоги до суду не надано.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, обставини справи та наявні докази свідчать, що заборгованість перед місцевим бюджетом, визначена позивачем підтверджена належним чином та підлягає сплаті відповідачем.

Однак, судом першої інстанції помилково встановлено, що відповідачем у справі, з якого належить стягувати існуючу заборгованість, є фізична особа-підприємець ОСОБА_3, в той час як відповідно до податкового повідомлення-рішення боржником та відповідачем за позовом є саме ОСОБА_3 як фізична особа.

Вказана заборгованість утворилась внаслідок несплати податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду).

Відповідно до п.п.20.1, 20.2, ч.1 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платниками податку на додану вартість є :

-фізична особа - резидент - фізична особа, яка місце проживання в Україні;

-фізична особа - нерезидент - фізична особа, яка не є резидентом України.

Отже, відповідно до чинного законодавства платником податку з доходів фізичних осіб є саме фізична особа, а не фізична особа-підприємець.

До того ж, податкове повідомлення-рішення грунтується на висновках Акту КОДПІ про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.

У висновках Акту зазначено, що перевіркою встановлені порушення фізичною особою ОСОБА_3 вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) .

Колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки прийняте податкове повідомлення-рішення відносно ОСОБА_3 є чинним на даний момент, то сума зазначена в податковому повідомленні-рішенні, підлягає стягненню з відповідача.

Отже, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку стосовно стягнення суми боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, проте правильно визначив підстави для стягнення даної заборгованості.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

постанова суду першої інстанції від 30.01.2012 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає частковому скасуванню з підстав, визначених п.1,п.3 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.п. 1,3 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2012р. по справі № 2а-1670/8612/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 26 221,35 грн. до місцевого бюджету м. Кременчука.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.