Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Заїки М.М., Кобилянського М.Г., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення суми витрат, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року, -

У березні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області звернулося в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення суми витрат у розмірі 4307 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня

2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області суми витрат на виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_4 за період з 1 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року в розмірі 1200 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2011 року апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року - без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2012 року касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2011 року - без змін.

Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області за період з 1 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року було понесено витрати на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_4 у розмірі 1200 гривень та державної адресної допомоги у розмірі 3107 гривень.

Згідно з даними виписки із акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 11 грудня 2008 року ОСОБА_4 було визнано інвалідом І групи (причина інвалідності - трудове каліцтво) на строк до 1 січня 2011 року. Дане також підтверджено відповіддю Міжрайонної медико-соціальної експертної комісії № 1 міста Макіївки Донецької області від 13 травня 2011 року на запит суду.

Вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області повинне відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області суму фактично сплаченої ним пенсії по інвалідності ОСОБА_4, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві. Суди дійшли висновку щодо протиправності рішень Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області від 2 липня 2010 року про припинення виплати щомісячної грошової суми з причин закінчення терміну дії довідки медико-соціальної експертної комісії, зняття з обліку справи потерпілого ОСОБА_4 і страхового випадку. Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що виплата державної адресної допомоги не пов'язана з наявністю страхового випадку в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (1105-14) (далі - Закон № 1105-ХІV (1105-14) ), а відшкодування державної адресної допомоги не передбачено спеціальним нормативним актом, що регулює спірні відносини - Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (далі - Порядок), а тому не можуть бути задоволені позовні вимоги в частині стягнення суми державної адресної допомоги.

За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Оскільки постанова Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року оскаржуються позивачем у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача державної адресної допомоги, в іншій частині вказані рішення судів не оскаржуються, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Згідно пункту 4 частини 1 цієї статті Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які

померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону № 1105-ХІV Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, передбачений статтею 21 Закону № 1105-ХІV.

За змістом цієї статті Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний в установленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

За змістом пункту 4 Порядку, який розроблений відповідно до Закону № 1105-XIV (1105-14) , Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року № 2272-III (2272-14) і Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (1788-12) (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ), відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону № 1788-ХІІ (1788-12) , Закону № 1105-ХІV (1105-14) та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Кабінет Міністрів України постановою "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26 березня 2008 року № 265 (265-2008-п) (далі - Постанова № 265) установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Аналіз положень Постанови № 265 (265-2008-п) , якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що зазначена допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 цієї Постанови встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Вирішуючи питання, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону № 1105-XIV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що державна адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до

складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків не може нести витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області на виплату державної адресної допомоги, передбаченої Постановою № 265, не підлягають відшкодуванню Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області слід залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від

23 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року - без змін, оскільки судові рішення прийняті з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення суми витрат - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.