УХВАЛА
ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування"
|
м. Київ
9 липня 2019 року
№ 28-у/2019
|
Справа № 1-90/2019(2006/19)
|
Велика палата Конституційного Суду України у складі суддів:
Шаптали Наталі Костянтинівни - головуючої,
Головатого Сергія Петровича,
Городовенка Віктора Валентиновича,
Завгородньої Ірини Миколаївни,
Запорожця Михайла Петровича,
Касмініна Олександра Володимировича,
Колісника Віктора Павловича,
Кривенка Віктора Васильовича,
Лемака Василя Васильовича - доповідача,
Литвинова Олександра Миколайовича,
Мельника Миколи Івановича,
Мойсика Володимира Романовича,
Саса Сергія Володимировича,
Сліденка Ігоря Дмитровича,
Тупицького Олександра Миколайовича,
розглянула на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) положень пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" (2478-19)
від 3 липня 2018 року № 2478-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2018 p., № 46, ст. 368).
Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Велика палата Конституційного Суду України
установила:
1. Суб'єкт права па конституційне подання - 54 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині третій статті 22, частині третій статті 47, частині першій статті 58 Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними), положення пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" (2478-19)
від 3 липня 2018 року № 2478-VIII (далі - Закон).
Оспорюваними положеннями Закону (2478-19)
передбачено, що Закон застосовується до відносин, які виникли після введення його в дію, а також до відносин, які виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" (898-15)
, що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію Закону.
Народні депутати України, вважаючи, що "правозастосування вказаного Закону (2478-19)
зі зворотною дією в часі призведе до погіршення прав і свобод громадян", стверджують, що оспорювані положення Закону суперечать Конституції України (254к/96-ВР)
, а саме: частині третій статті 22, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод; частині третій статті 47, відповідно до якої ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду; частині першій статті 58, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
2. Велика палата Конституційного Суду України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з постановленням Другою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України Ухвали від 23 квітня 2019 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19)
, виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19)
у конституційному поданні щодо конституційності акта (його окремих положень) зазначаються акт (його конкретні положення), що належить перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР)
, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити акт (його окремі положення), а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності акта (його окремих положень).
Конституційний Суд України у Рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 (v003p710-01)
вказав: " Конституція Україниа (254к/96-ВР)
закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перш статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом" (абзац перший пункту 4 мотивувальної частини).
З наведеного випливає, що суб'єкт права на конституційне подання, стверджуючи про невідповідність оспорюваних положень Закону (2478-19)
частині першій статті 58 Конституції України (254к/96-ВР)
, повинен аргументовано довести, що має місце зворотна дія цих положень у часі, тобто застосування їх до відносин, які виникли і закінчилися до набрання Законом чинності. Однак народні депутати України не навели таких аргументів.
Конституційне подання також не містить аргументів щодо невідповідності положень пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (2478-19)
частині третій статті 22, частині третій статті 47 Конституції України (254к/96-ВР)
. Автори клопотання обмежилися зіставленням оспорюваних положень Закону і положень Конституції України, цитуванням рішень Конституційного Суду України, що не є обґрунтуванням неконституційності акта (його окремих положень) у розумінні частини третьої статті 51 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19)
(Ухвала Конституційного Суду України від 21 грудня 2017 року № 13-у/2017 (v013u710-17)
, ухвали Великої палати Конституційного Суду України від 24 травня 2018 року № 23-у/2018 (v023u710-18)
, від 24 травня 2018 року № 24-у/2018 (v024u710-18)
, від 31 травня 2018 року № 27-у/2018 (v027u710-18)
, від 7 червня 2018 року № 34-у/2018 (v034u710-18)
).
Таким чином, суб'єкт права на конституційне подання не обґрунтував тверджень щодо неконституційності положень пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону (2478-19)
, а отже, не дотримав вимог частини третьої статті 51 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19)
. Зазначене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 3 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19)
- невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим цим законом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України (254к/96-ВР)
, на підставі статей 7, 8, 32, 35, 51, 52, 61, 62, 66, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19)
та відповідно до § 45 (v0001710-18)
, § 52 (v0001710-18)
Регламенту Конституційного Суду України Велика палата Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) положень пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" (2478-19)
від 3 липня 2018 року № 2478-VIII на підставі пункту 3 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19)
- невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим цим законом.
2. Ухвала Великої палати Конституційного Суду України є остаточною.
ВЕЛИКА ПАЛАТА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
( Текст взято з сайту Конституційного Суду України )