Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2007 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа Міністерство юстиції України про прийняття на посаду, стягнення середньої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, та позовом Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області до ОСОБА_5 про розірвання договору-направлення та визнання його нечинним,

У липні 2007 року ОСОБА_5 звернулася в суд з адміністративним позовом в якому зазначала, що 05 березня 2007 року після закінчення навчання в Національній академії державного управління при Президентові України звернулась із заявою до голови Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про призначення з 02 квітня 2007 року на посаду державного службовця першої-четвертої категорії на підставі договору-направлення від 05 червня 220 року № 2 та направлення на роботу від 28 лютого 2007 року № 78 на що отримала відмову у зв'язку з відсутністю вакантних посад.

Вважаю такі дії незаконними та уточнивши позовні вимоги просила суд зобов'язати відповідача прийняти її з 02 квітня 2007 року на державну службу - посаду першого заступника голови Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області, про що видати відповідне розпорядження; стягнути середній заробіток з 02 квітня по 06 липня 2007 року або по день постановлення судового рішення; нарахувати компенсацію втрати частини заробітної плати та провести індексацію заробітної плати з 02 квітня по день постановлення судового рішення, а також відшкодувати моральну шкоду.

У серпні 2007 року Козелецька районна державна адміністрація Чернігівської області також звернулась в суд з адміністративним позовом в якому зазначав, що у червні 2005 року було укладено договір про направлення ОСОБА_5 на навчання до Національної академії державного управління при Президентові України, після закінчення якого вона зобов'язана була прибути на державну службу до відповідного органу в установлений строк і відпрацювати в ньому не менше як 5 років. Проте ОСОБА_5 порушила взяте відповідно до умов договору зобов'язання та після закінчення навчання не прибула до районної державної адміністрації у визначений строк, у зв'язку з чим просив розірвати договір-направлення від 05 червня 2005 року № 2 та визнати його нечинним з 02 квітня 2007 року.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2007 року вищезазначені позови були об'єднані в одне провадження.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2007 року в задоволенні позовів відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_5 задоволено частково: зобов'язано з 02 квітня 2007 року зарахувати на публічну службу, надавши посаду не нижче четвертої категорії або, як виняток, не нижче тієї, яку вона займала до вступу в академію, рівноцінної за оплатою праці попередньому місцю роботи, надавши переважне право на зайняття вакантної посади чи просування по службі без конкурсного відбору або стажування; визнано неправомірною бездіяльність щодо ненадання посади за договором-направленням до Національної академії державного управління при Президентові України від 05 червня 2006 року № 2; стягнуто середню заробітну плату, виходячи з посадового окладу спеціаліста 4-ї категорії, з 02 квітня по 26 жовтня 2007 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2010 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено; позов Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області задоволено: розірвано договір-направлення до Національної академії державного управління при Президентові України від 05 червня 2005 року № 2 та визнано його нечинним з 02 квітня 2007 року.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_5 просила суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове про задоволення її позову; скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення позову Козелецької районною державною адміністрацією та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходила публічну службу на посаді начальника Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області.

05 червня 2005 року між Козелецької районною державною адміністрацією Чернігівської області та позивачем укладено договір-направлення №2 на навчання до Національної академії державного управління при Президентові України на підготовку магістра за спеціальністю "державне управління".

За договором, орган державної влади зобов'язувався зарахувати на період навчання до кадрового резерву ОСОБА_5 на посаду першого заступника голови райдержадміністрації, 4 категорія; надати випускнику після закінчення навчання в Академії посаду не нижче четвертої категорії або, як виняток, не нижче тієї, яку він займав до вступу в Академію, рівноцінної за оплатою праці та характером діяльності, а також можливість реалізації переважного права на зайняття вакантної посади чи просування по службі без конкурсного відбору або стажування (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 468 (468-2004-п) ). Особа, яка направляється на навчання, зобов'язується прибути після закінчення Академії на державну службу до відповідного органу в установлений строк і відпрацювати в ньому не менше як 5 років.

Наказом Міністра юстиції України від 01 вересня 2005 року № 1531/к позивача звільнено з роботи на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України - за власним бажанням, у зв'язку зі вступом до Національної академії державного управління при Президентові України з 01 вересня 2005 року.

Наказом президента Національної академії державного управління при Президентові України від 25 липня 2005 року № 482-к ОСОБА_5 зарахована з 01 вересня 2005 року слухачем Академії.

На виконання договору розпорядженнями голови Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області від 28 грудня 2005 року № 74-ос та від 11 грудня 2006 року № 54-ос позивача зараховано до кадрового резерву на 2006, 2007 роки для державної служби на посаду першого заступника голови Козелецької районної державної адміністрації.

Листом від 24 лютого 2007 року повідомлено Національну академію державного управління при Президентові України про неможливість в найближчий час працевлаштувати ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю в райдержадміністрації вакантних посад державних службовців 1-4 категорії.

З 28 лютого 2007 року у зв'язку із закінченням навчання позивача було відраховано з Національної академії державного управління при Президентові України та направлено в розпорядження Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області. Дата прибуття до місця призначення зазначено 02 квітня 2007 року.

05 березня 2007 року позивач звернулась із заявою до голови Козелецької райдержадміністрації про призначення на посаду 1-4 категорії відповідно до договору-направлення від 05 червня 2005 року № 2 та направлення на роботу від 28 лютого 2008 року № 78.

Листом від 27 березня 2007 року їй відмовлено у задоволенні заяви через відсутність вакансій та повідомлено, що до вивільнення посади, на яку претендує, вона може працевлаштуватися на посаду, яку займала до навчання в Академії.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення із заявою про працевлаштування були відсутні вакантні посади, зокрема посада першого заступника голови та посади 1-4 категорії державних службовців, відповідач був позбавлений можливості її працевлаштувати, тому вимоги позивача неможна визнати обґрунтованими.

Відмовляючи в задоволенні позову Козелецької райдержадміністрації районний суд виходив з того, що позивачем не надано доказів невиконання відповідачем умов договору, які є підставою для його розірвання та визнання нечинним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов Козелецької райдержадміністрації, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_5 не виконала умов договору-направлення, оскільки нею не було надано доказів прибуття до місця призначення 02 квітня 2007 року та не було подано направлення на роботу, видане 28 лютого 2007 року Національною академією державного управління при Президентові України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Порядок прийому на навчання до Національної академії державного управління при Президентові України та порядок працевлаштування її випускників врегульовано Положенням про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України та Положенням про працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 468 (468-2004-п) .

Відповідно до пункту 1 Положення про прийом слухачів Національна академія державного управління при Президентові України проводить підготовку працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування і відповідного кадрового резерву для роботи на посадах першої - четвертої категорій.

Пунктом 17 цього Положення визначено, що особи, прийняті на навчання за денною формою, на період навчання зараховуються до кадрового резерву органами, установами, організаціями на посади, які визначено договорами-направленнями.

Згідно пункту 1 Положення про працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, випускники даної академії, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням за спеціальностями напряму "державне управління", працевлаштовуються тими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими установами, організаціями, на які поширюється дія Законів України "Про державну службу" (3723-12) і "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , з якими було укладено договори-направлення до Академії відповідно до Положення про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України.

Зазначені органи, установи, організації забезпечують надання випускникам посад не нижче четвертої категорії, або, як виняток, не нижче тих, які вони займали до вступу в Академію, рівноцінних за оплатою праці та характером діяльності, а також реалізацію переважного права на зайняття вакантної посади чи просування по службі без конкурсного відбору або стажування.

Пунктом 8 Положення встановлено, що випускник Академії може не розпочати роботу за направленням з поважних причин, визначених в установленому порядку.

З обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, вбачається, що позивач не розпочала роботу за направленням через відсутність вакантних посад у відповідача.

Районний суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що робота за направленням не розпочата з поважної причини і у зв'язку з цим обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_5

Відмовляючи в задоволенні позову Козелецької райдержадміністрації суд першої інстанції з наведених вище підстав дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_5 не порушувала взятих на себе зобов'язань за договором-направленням, оскільки після закінчення навчання звернулась до голови райдержадміністрації з заявою про праце-влаштування відповідно до договору-направлення та направлення на роботу, проте не була працевлаштована з незалежних від неї причин.

Суд апеляційної інстанції помилково прийшов до протилежного висновку й скасував обґрунтоване рішення районного суду.

Таким чином рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону скасоване помилково, що відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року скасувати, залишивши в силі постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2007 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.