Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Смірнов І.Ю. Журавльова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року у справі № 820/1505/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукрове" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року у справі № 820/1505/13-а позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби № 0000082210 від 16.10.2012 року в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 35 808,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року апеляційну скаргу Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ "Цукрове" задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року у справі № 820/1505/13-а скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Прийнято в цій частині нову постанову. Адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Харківської області від 16.10.2012 року № 0000082210 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 805 264,00 грн.; від 16.10.2012 року № 0000102210 та № 0000112210. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року у справі № 820/1505/13-а залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, прийняти нову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14, п. 123.1 ст. 123, пп. пп. 153.2.1, 153.2.2, 153.2.3, п. 153.2 ст. 153, ст. 288, п. 289.2 ст. 298 Податкового кодексу України, ст. ст. 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити скаргу без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ "Цукрове" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року складено акт від 28.09.2012 року № 512/22/31633236, яким зафіксовано порушено: пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податку на прибуток на суму 2 841 072,00 грн.; пп. 135.5.7 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, яке призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 29 262,00 грн.; пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження податку на додану вартість на суму 125 055,00 грн.; п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження суми орендної плати за землі державної та комунальної власності на суму 78 897,83 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.10.2012 року: № 0000082210, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 841 072,00 грн., № 0000092210, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 187 583,00 грн., з них 125 055,00 грн. - основний платіж, 62 528,00 грн. - фінансова санкція, № 0000102210, яким визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 117 138,00 грн., з них 78 092,24 грн. - основний платіж, 39 046,12 грн. - фінансова санкція, № 0000112210, яким визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 29 262,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Цукрове" в жовтні 2011 року здійснювало реалізацію компанії "RESTOMON LIMITED" Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Тогtоlа Вгitish Virgin Islands (Віргінські Острови), олії соняшникової у кількості 3 600 000 тон по ціні 9 092,00 грн. за 1 тону.

Контролюючий орган виходив з того, що різниця між ціною за 1 тону олії за даними Інтернет-ресурсу (12480,0 грн.) та фактичною ціною реалізації ТОВ "Цукрове" (9 092,00 грн.) складає 3 388,00 грн., що становить 37,4%. Компанія "RESTOMON LIMITED" Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Тогtоlа Вгitish Virgin Islands (Віргінські Острови) не є платником податку на прибуток.

У перевіряємому періоді фактично операція з експорту олії нерезиденту компанії "RESTOMON LIMITED" проведена по ВМД № 504020000/2011/1387 від 24.10.2011 року, відправник (гр.2 ВМД) ТОВ "Цукрове" код ЄДРПОУ 31633236, одержувач (гр.8 ВМД) "RESTOMON LIMITED" Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Тогtоlа Вгitish Virgin Islands (Віргінські Острови) (гр. 17а ВМД) код країна призначення-IN (Індія); ); відвантажено олію соняшникову нерафіновану, неочищену (сиру), пресову, для виробництва продуктів харчування, наливом (ДСТУ 4492:2005), виготовлену з насіння соняшника врожаю 2010 року в кількості 3600000 кг, загальною вартістю 4 104 000,00 доларів США (код валюти 840 курс 7,9757), на суму 32 732 272,80 грн.; (гр.21 ВМД) транспортний засіб на кордоні (судно) - НАLIТ ВЕY.

Згідно з штампом митниці на зворотній стороні ВМД "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України 14.10.2011 року в повному обсязі".

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, погодився з висновками відповідача про те, що за результатами проведених операцій з придбання та подальшої реалізації на експорт олії соняшникової нерафінованої позивачем отримано збитки у розмірі 151 573,00 грн., а тому платник не мав на меті отримання прибутку від здійснення операцій з придбання олії від ТОВ "Кернел-Трейд" та її подальшої реалізації на експорт компанії "RESTOMON LIMITED" Quijano Chambers, Р.О. Вох 3159, Road Town, Тогtоlа Вгitish Virgin Islands (Віргінські Острови).

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про хибність таких доводів, враховуючи наступне.

Згідно із пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари, роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 вказаного Закону визначено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідно до абз. 2 пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення вищенаведених положень документальних доказів (статистичної оцінки рівня цін) щодо обґрунтованості висновків податкового органу про рівень цін, які він застосував при розрахунку заниження доходу відповідачем не надано.

Всупереч вищенаведеним нормам законодавства, контролюючим органом в акті перевірки здійснено визначення рівня звичайних цін на підставі лише інформації, отриманої за даними інтернет-ресурсу http://www.mongabav.com/commodities/price-charts/sunflower-oil-price.html, згідно якого ціна на олію у жовтні 2011 року склала 12,48 грн/кг за даними Роттердамської біржі.

Проте, ціну продажу олії визначено за результатами вільних біржових торгів на Українській універсальній біржі за участю декількох учасників згідно Протоколу торгів від 11.10.2010 року.

При прийняті рішення судом першої інстанції не враховано приписи пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідно до яких донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Доказів щодо здійснення будь-яких дій щодо дотримання процедур донарахування податкових зобов'язань за непрямими методами платнику податку внаслідок визначення звичайних цін відповідачем не надано.

Отже, доводи відповідача про те, що ціна товару, визначена у контракті на продаж олії соняшникової нерафінованої, не відповідає рівню звичайної ціни, є необґрунтованими.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про протиправність доводів податкового органу про завищення ТОВ "Цукрове" витрат, що формують собівартість реалізованих товарів за договорами купівлі-продажу цукрового буряку на суму 155 689,00 грн., оскільки за результатом здійснення цих операцій позивачем отримано прибуток та відображено в бухгалтерському обліку по рахунках 281 "Товари" субрахунку "Цукровий буряк" у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 02.06.2000 року (868-2000-п) "Про деякі питання регулювання виробництва і реалізації цукру" та постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання регулювання виробництва і реалізації цукру у період з 01 вересня 2011 року по 01 вересня 2012 року".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 00000082210 від 16.10.2012 року підлягає скасуванню.

В акті перевірки зазначено, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Цукрове" станом на 01.07.2012 рахується кредиторська заборгованість перед ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" на суму 2 861,74 грн.

На момент проведення перевірки постановою суду Харківської області від 01.06.2011 року у справі № Б/08-04 ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру.

При цьому, як контролюючий орган, так і суд першої інстанції посилались саме на те, що заборгованість позивача є безнадійною у зв'язку з тим, що виникла по взаємовідносинам з ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат", який визнано банкрутом.

Згідно із пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, в тому числі: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Стверджуючи про наявність безнадійної заборгованості, податковим органом не враховано, що ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" не ліквідовано, як юридичну особу, строк позовної давності за правочинами між ТОВ "Цукрове" і вказаним контрагентом не сплинув, що позбавляє кредитора в передбаченому законом порядку стягнути вказану заборгованість.

Крім того, судом першої інстанції не спростовано того, що станом на 16.10.2012 року позивачем погашено заборгованість перед ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" згідно із договором оренди № 114/197 від 27.08.2009 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Цукрове" є платником орендної плати за землі державної та комунальної власності відповідно до договорів укладених з Шляхівською сільською радою від 12.02.2007 року № 3-1/90004, від 15.02.2007 року № 3-1/20015, з Чапаївською сільською радою від 07.12.2006 року № 7/40008, від 07.12.2006 року № 6/80003 в межах населених пунктів та Кегичівською РДА від 23.11.2006 року за межами населених пунктів.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України ТОВ "Цукрове" не дотримано встановленого мінімального розміру орендної плати за орендовані земельні ділянки, у зв'язку з чим занижено суму орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, з урахуванням розгляду заперечень платника до акту перевірки, за листопад 2011 року - червень 2012 року на загальну суму 78 092,24 грн.

Висновок контролюючим органом зроблений виходячи з того, що у перевірений період законом визначена орендна ставка для земель комунальної та державної форм власності, по яким встановлена нормативна грошова оцінка, на рівні не нижче трикратного розміру земельного податку, розмір якого складає 1% від нормативної грошової оцінки землі для земель комунальної форми власності в межах населеного пункту та 5% від нормативної грошової оцінки землі для земель державної форми власності за межами населеного пункту відповідно до приписів п. 288.5 ст. 285 Податкового кодексу України. Згідно з договорами оренди земель ТОВ "Цукрове" сплачувало у вказаний період орендну плату відповідно до умов договорів, але нижчу, ніж встановлено законом.

Відповідно до пп. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

При нарахуванні зобов'язань по орендній платі податкові інспектори керувалися грошовою оцінкою 1 га ріллі по Харківській області, що суперечить приписам п. 274.17 ст. 274 Податкового кодексу України, так як по усім земельним ділянкам, які орендує ТОВ "Цукрове", встановлена нормативна грошова оцінка і застосування узагальненої оцінки землі по області для ділянок, по яким вже встановлена персональна грошова оцінка, є неправомірним.

Оскільки в укладених договорах оренди землі шляхом укладення додаткових угод визначено орендну плати в розмірі, визначеному діючим законодавством, про що платком зазначено в позовній заяві та не спростовано судом першої інстанції, підстави для нарахування ТОВ "Цукрове" зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 117 138,00 грн. відсутні.

Враховуючи. що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом першої інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року у справі № 820/1505/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.