Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України у м. Білій Церкві Київської області до Відкритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Росава" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року

У листопаді 2011 року УПФ України у м. Білій Церкві в Київському окружному адміністративному суді пред'явило позов до ВАТ "Росава" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Просило стягнути заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 278 463,04 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ "Росава" на користь УПФ України у м. Білій Церкві Київської області 178 916,34 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року апеляційну скаргу УПФ України у м. Білій Церкві Київської області задоволено.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2012 року в частині відмови у задоволенні позову скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою позов задоволено.

Стягнуто з ВАТ "Росава" на користь УПФ України у м. Білій Церкві Київської області 99 546,70 грн.

В іншій частині постанову залишено без зміни.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ВАТ "Росава" подало касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2012 року.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці -жінкам.

Відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 призначають органи Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідачем визнано позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 178916,34 грн.

Так, до розрахунків, наданих позивачем до адміністративного позову, внесені особи яким пільгова пенсія за Списком №1 була призначена до 01 січня 2004 року:

- за серпень 2011 року зазначено 96 осіб, яким була призначена пільгова пенсія до 01 січня 2004 року за Списком № 1 на загальну суму у розмірі 92 064,41 грн.;

- за червень-жовтень 2011 року зазначено 9 осіб (іногородні Управління ПФУ) -яким була призначена пільгова пенсія до 01 січня 2004 року за Списком № 1 на загальну суму 7 482,29 грн.

Всього за вказані місяці 2011 року позивачем нарахована сума відшкодування в розмірі 99 546, 70 грн. по особам, пенсія яким призначена до 01 січня 2004 року.

Разом із тим, відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Постановою Управління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) було затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Так, згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 першого частини другої Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього закону.

Згідно з пунктами 6.4-6.5 розділу 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 01 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За приписами пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відповідач зобов'язаний повністю відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до полдожень Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що судом апеляційної інстанцій не встановлено та матеріалами справи не підтверджено факту добровільної сплати відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у заявленому позивачем розмірі, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків апеляційного суду щодо наявності підстав стягнення вказаних сум у примусовому порядку.

Судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судом неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Росава" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Відкритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення заборгованості - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.