Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Логвиненка А.О., Маслія В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Редакції районної газети "Промінь" про стягнення пені, за касаційною скаргою Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року, -

У лютому 2011 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Редакції районної газети "Промінь" пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2146,20 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з Редакції районної газети "Промінь" на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2146,20 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить вказане рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що згідно постанови Одеського апеляційного суду від 27 квітня 2010 року, в зв'язку з невиконання у 2007 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, з відповідача стягнуто 7520 грн. адміністративно-господарських санкцій та 91,84 грн. пені.

Згідно виписки ГУДКУ по Миколаївській області відповідач 20.12.2010 повністю сплатив суму накладених санкцій та пені у повному обсязі.

В зв'язку з порушенням строків сплати адміністративно-господарських санкцій, Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відповідачу донарахована пеня в сумі 2146,20 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно донараховано пеню за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій та пені.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) , у редакції на час виникнення спору, та Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 (z0552-07) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819 (z0552-07) (далі - Порядок).

Частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно статті 20 вказаного закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) встановлюється Порядком.

Пунктом 3.4 Порядку визначено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Пункти 3.6, 3.7 Порядку встановлюють, що нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що стягнення пені не може бути окремим предметом спору у суді, оскільки такі вимоги повинні заявлятися разом з вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу щодо створення місць для працевлаштування інвалідів, а відтак про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.