Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Зайця Сергія Анатолійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 19 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України

Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Гультая Михайла Мирославовича - головуючого,

Головатого Сергія Петровича,

Колісника Віктора Павловича - доповідача,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Зайця Сергія Анатолійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положення пункту 19 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Колісника В.П. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Заєць Сергій Анатолійович - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), положення пункту 19 частини першої статті 3 (за конституційною скаргою -"пункту 19 статті 3") Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) (далі - Кодекс) щодо визнання потерпілого стороною кримінального провадження лише у випадках, установлених Кодексом (4651-17) .

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 3 Кодексу (4651-17) "сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники".

У кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 276 Кримінального кодексу України, Зайця С.А. 7 грудня 2016 року було визнано потерпілим. З метою забезпечення можливості збирати докази під час досудового розслідування він звернувся з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів до слідчого судді, однак у задоволенні цього клопотання йому було відмовлено.

У остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу - ухвалі Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2017 року - вказано, що, незважаючи на те, що потерпілий Заєць С.А. є учасником кримінального провадження, він не має права звертатися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, оскільки не відноситься до сторони кримінального провадження.

На думку автора клопотання, положення пункту 19 частини першої статті 3 Кодексу (4651-17) не відповідає приписам статей 3, 9, 12, 27, 55 Конституції України в їх системному тлумаченні та непропорційно обмежує "права потерпілого на участь у кримінальному провадженні".

Також Заєць С.А. наголошує, що суди вдаються до різного тлумачення положення пункту 19 частини першої статті 3 Кодексу (4651-17) у випадках звернення потерпілих з клопотаннями про тимчасовий доступ до речей і документів.

На обґрунтування своїх тверджень суб'єкт права на конституційну скаргу цитує окремі положення Конституції України (254к/96-ВР) , законів України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004) .

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційній скарзі зазначається обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону.

Із аналізу конституційної скарги вбачається, що автор клопотання не зазначив, яке саме з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини зазнало порушення внаслідок застосування положення пункту 19 частини першої статті 3 Кодексу (4651-17) . Також суб'єкт права на конституційну скаргу не навів обґрунтування тверджень щодо неконституційності вказаного положення Кодексу (4651-17) , обмежившись цитуванням Конституції України (254к/96-ВР) , законів України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004) та зазначенням, що суди вдаються до різного тлумачення положення пункту 19 частини першої статті 3 Кодексу (4651-17) . Неоднакове застосування судами правових норм не є підтвердженням їх неконституційності. Забезпечення однакового застосування норм права судами належить до повноважень Верховного Суду (пункт 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) ).

Згідно зі статтею 77 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (2136-19) (абзац перший частини першої); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необґрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (частина четверта).

З огляду на наведене Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України вважає, що є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, статтями 7, 32, 37, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v0001710-18) , Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Зайця Сергія Анатолійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положення пункту 19 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.

2. Ця Ухвала є остаточною.