Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Логвиненка А.О., Маслія В.І., провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Київського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, -

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Київського обласного військового комісаріату щодо ненадання довідки про розмір грошового забезпечення за посадою "викладач кафедри в/училища", яку він обіймав на день звільнення з військової служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 (889-2010-п) ;

зобов'язати відповідача надати довідку про розмір грошового забезпечення за посадою "викладач кафедри в /училища" станом на 17.10.2013, з урахуванням щомісячної грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 (889-2010-п) .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України ( КАС України (2747-15) ), колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_4 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

У жовтні 2013 року позивач звернувся до Київського обласного військового комісаріату із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення за посадою "викладач кафедри в/училища", яку він обіймав на день звільнення з військової служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 (889-2010-п) .

Листом № 3/1/3507 від 25.10.2013 Київський обласний військовий комісаріат відмовив позивачу у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність підстав для включення винагороди, встановленої для військовослужбовців постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 (889-2010-п) , до грошового забезпечення та перерахунку пенсії.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 (1294-2007-п) "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій" (889-2010-п) , зі змінами внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889" (161-2013-п) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 (889-2010-п) встановлено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Згідно пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (45-2008-п) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанції прийшли до висновку, що внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 (889-2010-п) згідно постанови Кабінету Міністрів України № 161 від 13.03.2013 (161-2013-п) стосуються лише розміру відсотків щомісячного грошового забезпечення, тоді як порядок виплати для перерахунку пенсії військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди залишився незмінним.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 (889-2010-п) Міністерством оборони України було видано наказ від 15.11.2010 № 595 (z1194-10) "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України".

Згідно пункту 5 Інструкції визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595 (z1194-10) , має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.

Отже, відмовляючи у задоволенні заяви у видачі ОСОБА_4 довідки про розмір грошового забезпечення за посадою "викладач кафедри в /училища" станом на 17.10.2013, з урахуванням щомісячної грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 (889-2010-п) , Київський обласний військовий комісаріат діяв правомірно, не порушуючи вимог чинного законодавства.

З таким висновком погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.