32-2(І)/2018 Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малєєва Євгена Сергійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України - Текст документа

розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малєєва Євгена Сергійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) статей 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Caca С.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Малєєв Євген Сергійович -звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині п'ятій статті 29 Конституції України (конституційність) статті 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України (далі -Кодекс) у частині обмеження права особи на розгляд судом (слідчим суддею) скарги щодо законності її затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення як на стадії досудового розслідування, так і після закриття кримінального провадження.

У частині першій статті 303 Кодексу (4651-17) визначено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, у частині другій цієї статті - що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 Кодексу (4651-17) .

За частиною третьою статті 303 Кодексу (4651-17) під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.

У статті 304 Кодексу (4651-17) визначено строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, підстави для повернення скарги або відмови у відкритті провадження.

Малєєв Є.С. оскаржував до суду дії працівників правоохоронних органів щодо його затримання за підозрою у вчиненні злочину та обшуку після закриття кримінального провадження стосовно нього. Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 16 березня 2017 року, яка є остаточним судовим рішенням у справі суб'єкта права на конституційну скаргу, залишив без змін ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 12 січня 2017 року, якою цей суд відмовив у відкритті провадження за скаргою на неправомірне затримання Малєєва Є.С. у зв'язку з тим, що частиною першою статті 303 Кодексу (4651-17) не передбачено можливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування з підстав, які зазначає Малєєв Є.С.

Автор клопотання стверджує, що оспорювані положення Кодексу (4651-17) суперечать частині п'ятій статті 29 Конституції України, оскільки "обмежують скаржника у поданні до суду скарг на затримання в якості підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення як на стадії досудового розслідування кримінального провадження так і після закриття відповідного кримінального провадження".

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.

2.1. Згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність), зокрема, законів (пункт 1 частини першої статті 150); Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України (254к/96-ВР) (стаття 151-1).

Автор клопотання, обґрунтовуючи неконституційність статей 303, 304 Кодексу (4651-17) , зазначає про відсутність у них положень щодо оскарження дій правоохоронних органів стосовно затримання особи на стадії досудового розслідування і після закриття кримінального провадження. Отже, суб'єкт права на конституційну скаргу фактично стверджує про неврегульованість у Кодексі питання щодо можливості звернення до суду зі скаргою, яка стосується затримання підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення особи, на стадії досудового розслідування і після закриття кримінального провадження.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що неналежне законодавче врегулювання або його відсутність не може бути підставою для відкриття конституційного провадження у справі (ухвали від 21 березня 2002 року № 9-у/2002 (v009u710-02) , від 27 лютого 2013 року № 8-у/2013 (v008u710-13) ), а також наголошував на тому, що до його повноважень не належить заповнення прогалин у нормативно-правових актах (ухвали від 19 травня 2009 року № 27-у/2009 (v027u710-09) , від 24 червня 2009 року № 34-у/2009 (v034u710-09) ).

Таким чином, порушене в конституційній скарзі питання не належить до повноважень Конституційного Суду України, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України".

2.2. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (2136-19) (абзац перший частини першої статті 77); у конституційній скарзі зазначаються конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) , та конкретні положення Конституції України (254к/96-ВР) , на відповідність яким належить перевірити закон України (пункт 5 частини другої статті 55).

Автор клопотання просить перевірити на відповідність частині п'ятій статті 29 Конституції України статті 303, 304 Кодексу (4651-17) , але, стверджуючи про їх неконституційність в частині обмеження права особи на розгляд судом (слідчим суддею) скарги щодо законності її затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення як на стадії досудового розслідування, так і після закриття кримінального провадження, наводить зміст усієї статті 303 і частини четвертої статті 304 Кодексу (4651-17) . В остаточному судовому рішенні у справі Малєєва Є.С. також застосовано не всю статтю 304 Кодексу (4651-17) , а лише її частину четверту. Отже, суб'єкт права на конституційну скаргу не вказав конкретних положень Кодексу (4651-17) , які належить перевірити на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) .

Таким чином, конституційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону (2136-19) - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України (254к/96-ВР) , статтями 7, 32, 37, 55, 56, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v0001710-18) , Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малєєва Євгена Сергійовича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) статей 303, 304 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пунктів 2, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі; неприйнятність конституційної скарги.