Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Логвиненка А.О., Маслія В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області про визнання відмови в оформленні пенсії за вислугою років незаконною та зобов'язання оформити пенсію, за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області (далі - УПФ) на постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 8 листопада 2011 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, -

У травні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила визнати незаконною відмову УПФ щодо оформлення пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача оформити вказаний вид пенсії.

Постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 8 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, позов задоволено. Визнано рішення УПФ про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_4 від 05.01.2011 № 25/2 незаконним. Зобов'язано УПФ оформити пенсію ОСОБА_4 з 22.04.2011.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4, посилаючись на законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_4 з 16.01.1980 по 13.04.1987, 28.05.1990 по 29.12.1990 працювала на посаді артистки - вокалістки Черкаського хору. З 02.01.1991 по 12.08.1993 вона працювала артисткою-вокалісткою 1 категорії НВО "Ротор", з 30.09.1996 по 17.10.1997 - солісткою Черкаського будинку культури, з 10.03.2000 її переведено на посаду солістки муніципального духовного оркестру Будинку культури відділу культури міськвиконкому, 01.07.2000 її переведено на посаду солістки - вокалістки міського будинку культури ім. І.О. Кулика. Стаж робити позивача на посаді солістки - вокалістки за вказаний період становить 22 роки 9 місяців.

У січні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до УПФ із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням УПФ від 05.01.2011 № 25/2 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, в зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, що дає право на призначення вказаного виду пенсії, оскільки період її роботи з 02.01.1991 по 12.08.1993 на посаді артистки - вокалістки у відділі 90.91 НВО "Ротор" та з 01.07.2000 солістки-вокалістки міського будинку культури до вказаного стажу не зараховується.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Статтею 51 вказаного закону визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до пункту ж статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" (583-92-п) затверджено перелік посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

Згідно вказаного переліку право на пенсію за вислугу років мають артистки-вокалістки (солістки), солістки-бандуристки театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв, жокеї.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ № 111577 від 31.08.2011 Черкаський міський будинок культури ім. І. Кулика за видами діяльності за КВЕД 92.32.0 займається діяльністю концертних та театральних залів, 92.34.0 - інша видовищно-розважальна програма.

Крім того, згідно довідки архівного відділу Черкаської міської ради № 2394 від 11.08.2008 ОСОБА_4 дійсно працювала на НВО "Ротор", яке було перейменовано у НВП "Ротор", а з січня 1998 року -Державне НВП "Ротор", солісткою-вокалісткою 1 категорії, артистом ансамблю пісні та танцю 1 категорії.

Враховуючи викладене, правомірним є висновок судів попередніх інстанцій, про те, що УПФ не мало законних підстав для відмови ОСОБА_4 у призначенні пенсії за вислугу років, а тому обґрунтовано зобов'язало відповідача призначити їй вказаний вид пенсії.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 8 листопада 2011 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.